— Ти ще не чув найцікавішого, — правив своєї Берлінґейм. — Вони вважають святих Якова й Іоанна також близнюками, і навіть святих Тадея і Тому, оскільки «
— Та тут на цій півкулі божественних близнюків напхалося тьма-тьмуща! — почудувався Ебенезер.
Берлінґейм усміхнувся.
— Тоді потрібні півкулі-близнюки, щоб постало ціле: коли ми з Анною звернули наш погляд на захід, то з'ясували, що розповіді іспанських та англійських шукачів пригод не менше рясніють Небесними Близнюками, яких глибоко шанують усілякі дикуни; і в суднових журналах різноманітних подорожей по Тихому й Індійському океанах їх також подостатком. Старий Кортес, поґвалтувавши славетних ацтеків, з'ясував, що вони боготворять Кетцалькоатля і Тецкатліпоку, тоді як їхні сусіди шанували Хун-хун-ахпу і Вукуб-хун-ахпу. Піссаро та його загони, якби вони виявили цікавість і розпитали, знайшли б у південному пантеоні таких близнюків, як Пачакамак і Вічома, Апокатекіль і Пікерао, Тамендонаре і Арікуте, Кару і Раіру, Тірі і Кару, Кері і Каме. Та що й казати, я сам, тут і там розпитуючи дикунів у цих краях, дізнався від алгонкінів, що вони вшановують Менабожо і Чоканіпока, а від «нагих індіян» з півночі взнав, що вони моляться Юскегу і Тавіскару. Від місіонерів-єзуїтів я дізнався про такий собі народ, що зветься зуньї, який поклоняється Агайуті та Матсайлемі, а інший, що зветься навахо, поклоняється Тобадізіні та Наєнезкані; про ще один, що зветься майду, який поклоняється Пемзанто і Онкойто; про ще один, що зветься квакіутль, який поклоняється Каніґійлаку і Немокоісу, про ще один, що зветься авікено, який поклоняється Мамасаланіку і Ноакауа — і всі вони близнюки. Ба більше, у далекій Японії існує така собі ватага волохатих карлів, котрі моляться близнюкам Ші-ача і Мо-ача, а серед богів південного океану правлять великий Сі Аджі Донда Гатагутан і його сестра-близнючка Сі Топі Раджа На Уасан…
— Ти хочеш, щоб я збожеволів!
— Так їх звати, присягаю.
— Не має значення! Не має значення! — Ебенезер покрутив головою, неначе намагаючись привести до ладу рештки розуму. — Ти довів уже і скелям, і хмарам, що поклоніння близнюкам — це не така вже і велика рідкість на цій землі!
Берлінґейм кивнув.
— Різні пари цих близнюків є протилежностями та затятими ворогами — такі як Сатана і Бог, Ахріман і Ормуз чи Бальдр і Локі, — і їхній бій зображує боротьбу, що ведуть Світло з Темрявою, забійство Любові Знанням, чи що там ще хочеш. Купа всіляких інших близнюків являють двозначний стан людини, яка є наполовину ангелом, а наполовину звіром: одні близнюки в таких парах є смертними, другі — божественними, і знову ж таки, інші є богами злягання, як Мутумн і Тутумн або Пікумн і Пілумн; але якщо їх і не вважатимуть за богів, то вони залишаться в пам'яті людській через їхню кровозмісну хіть, як Каїн і його Альсіма, і їх навіть шануватимуть за те, що вони файдолилися з героєм, як Зіґлінду й Зіґфріда. Як Анна кохалася в оповідках про Зіґфріда!
Поет був так тяжко приголомшений цими одкровеннями, що, почувши це, тільки й зробив, що махнув рукою.
— Втім, байдуже, єднають їх узи кохання, ненависті чи смерті, — закінчив Берлінґейм, — майже завжди їхній союз уособлює пишноту, цілокупність і апокаліпсис — річ, якої жадають і перед якою тремтять! І саме до такого союзу прагне Анна всім своїм серцем, хай як би це приховував її розум; і саме це змусило її подолати пів світу, щоб відшукати тебе, а твого батька — привести її додому, якщо він потрапить її знайти. І саме до цього горнеться також твоє серце, хочеш ти цього чи ні, як квітка до сонця, аби ви могли стати одним цілим і насититися так, як ніколи, відколи з'явилися на світ; чи як голка компаса до покладів залізної руди, скеровуючи тебе до порту призначення твоєї долі! І цього самого жадаю також і я, і нічого поза тим; я — Поклонник Цілокупності, я Той, Хто обіймає всі Суперечності, хто є Чоловіком усього Творіння, Коханцем Космосу! Генрі Мор та Ісаак Ньютон — мої бандури та
