Я поглянула на Джонні. З погляду Штінту, прекрасне тіло та інтригуюча особистість, що сиділи навпроти мене за столом, напевно, вважалися банальним придатком, об’єктом дистанційного управління, трошки складнішим, але все ж таки не важливішим від десятків тисяч інших сенсорів, маніпуляторів, автономних одиниць або ж решти об’єктів, якими будь-який штучний інтелект міг скористатися впродовж робочого дня. І виведення з експлуатації такого «джонні» навряд чи б його збентежило сильніше, ніж мене процедура манікюру.
«Боже, ну й марнотратники ж», — спало мені на думку.
— Отже, кібрид?
— Так. Ліцензований. У мене віза користувача Всемережжя.
— Добре, — почула я себе ніби зі сторони. — Значить, хтось… убив вашого кібрида і тепер ви хочете, щоби я з’ясувала, хто саме?
— Ні. — Він мав каштанові кучері з рудим відблиском. Так само, як і акцент, зачіска мене спантеличувала. Чомусь вона здавалася архаїчною, але я точно
— Вас?
— Так.
— Вас… як сам штучний інтелект?
— Точнісінько.
Я нічого не розуміла. Штінти не вмирають. Принаймні в Мережі про таке ніколи не чули.
— Не розумію, — зізналася я.
Джонні кивнув.
— На відміну від людської особистості, яку можна… наскільки я розумію, принаймні так склався консенсус… вмертвити, існування моєї власної свідомості припинити неможливо. Однак у результаті нападу відбулося… так би мовити, переривання, і попри те, що мені доступний… скажемо так, дублікат спогадів, особистості тощо, відбулася втрата даних. Деяка інформація була знищена під час нападу. І от саме в цьому значенні нападник вчинив убивство.
— Зрозуміло. — Я збрехала. Перевела подих. — Ну, а влада у штучних інтелектів?.. Якщо така існує… Або кіберполіція Гегемонії? Хіба не до них потрібно було би звертатися?
— З особистих причин не можу, — відповів мені привабливий молодик, якого я намагалася сприймати як кібрида. — Важливо… навіть необхідно… щоби я обійшовся без консультацій із цими джерелами.
У мене від здивування піднялася брова. Він говорив, наче був моїм пересічним клієнтом.
— Запевняю вас, — правив він далі, — йдеться не про порушення закону чи етичних норм. Просто це… трохи ніяково для мене особисто в аспекті, який я не можу пояснити.
Я склала руки на грудях.
— Послухайте, Джонні. Це дуже недоладна байка. Ну, я маю на увазі, що мушу вірити вам на слово в тому, що ви кібрид. Із власного досвіду можу припустити, що ви просто шахрай.
Вираз обличчя молодика ураз набув здивованого виразу.
— Я про це не думав. Як мені довести, що я той, за кого себе видаю?
— Переведіть мільйон марок на мій поточний рахунок, — навіть не завагалася я, — у «ТрансМережевому банку».
Джонні всміхнувся. Тієї самої миті задзвонив мій телефон, і з його екрану сколошканий чоловік на фоні коду «ТрансМережі» проказав:
— Перепрошую, пан-Ламіє, але ми хотіли поцікавитися, чи… е-е… враховуючи розмір вашого депозиту, ви не хотіли би поговорити про умови зберігання довготермінових вкладів або взаємні гарантовані можливості на ринку?
— Потім, — відрізала я.
Банківський робітник кивнув і зник.
— Це могла бути і симуляція, — зауважила я.
— Так, — усмішка Джонні була приємною, — але навіть у такому разі цього цілком досить для того, щоб удовольнити вашу цікавість.
— Не обов’язково.
Він здвигнув плечима.
— Якщо припустити, що я справді той, за кого себе видаю, то візьметеся ви за справу чи ні?
— Угу, — зітхнула я. — Мої розцінки менші від мільйона марок. П’ятсот на день плюс витрати.
Кібрид кивнув.
— То це значить вашу згоду?
Я підвелася, надягла капелюха і зняла стареньке пальто з вішалки біля вікна. Схилилася над нижньою шухлядою і поклала до кишені батьківський пістолет.
— Гайда, — сказала я.
— Ходімте, — погодився Джонні. — Тільки куди?
— Хочу подивитися на місце, де вас убили.
Поширений стереотип, що уродженці Луза терпіти не можуть, коли доводиться полишати Вулик, бо, мовляв, їх одразу вражає напад агорафобії, якщо вони потрапляють у місце, просторіше від торговельно-розважального центру. А правда в тому, що більшість своїх справ мені доводиться робити… в іншосвітті, позаяк походять вони… з іншосвіття. Для початку це всякі дармоїди, що уникають систем стеження під час користування мережею телепортів і змінюють особистість для того, щоби розпочати життя з чистого аркуша. Пошуки дружин-фліртувальниць, яким здається, що побачення на іншій планеті порятує їх від викриття. Зниклі діти і пропащі батьки.
