Гіперіон полностью

Бікура ведуть нецікавий, малорухомий спосіб життя. І нещасливих пригод — навіть з урахуванням того, що їхнє селище розташувалося на краю Розколини — повинно бути мало. Хижих тварин тут немає. Сезонні варіації мінімальні, а кількість їжі майже не змінюється. Але навіть за таких умов просто неможливо, щоб за всі чотириста років їхнього існування в племені не було ані пошестей, не рвалася надто велика кількість ліан, з яких тубільці зривалися в провалля, або що-небудь інше не призводило до аномально високої смертності, якої з давніх-давен бояться всі страхові компанії.

Що тоді? Плодяться і розмножуються, щоби покрити різницю у своїй кількості, а потім знову повертаються до своєї асексуальної поведінки? Невже бікура настільки відрізняються від усіх і ні них типів відомих людських культур, що аж мають сезон парування, який настає тільки раз на кілька років або й цілий десяток? Або раз на життя? Сумнівно.

Я сиджу в халупі і розмірковую над варіантами. Один із них — це можливість того, що ці люди — довгожителі-рекордсмени, що зберігають репродуктивний потенціал упродовж більшого періоду свого життя, якщо не брати до уваги ситуацій, коли поповнюють кількість населення внаслідок нещасливих випадків. Але це аж ніяк не пояснює їхній приблизно однаковий вік. Та й механізмів, що пояснили б таку рекордну тривалість життя, немає. Найліпші ліки проти старіння, які вигадали у Гегемонії, дозволяють подовжити життя трохи більше як до ста стандартних років. Профілактичні заходи відтермінували розквіт сил майже до сьомого десятка (мого віку), але тільки клон-трансплантати, біоінженерія та інші витребеньки, доступні справжнім багатіям у Всемережжі, дозволяють займатися плануванням сім’ї у сімдесят і танцювати на власний день народження у сто десятий ювілей. Якби споживання коріння челми і свіже повітря плато Розкрилля справляли такий разючий ефект на старіння, все населення Гіперіона жувало би цю рослину, а на планеті ще пару сторіч тому побудували би власний телепорт, так щоби кожен громадянин Гегемонії з універсальною карткою планував би сюди свою відпустку й оселявся тут на пенсії.

Ні, логічнішим мені видається той висновок, що бікура мають нормальну тривалість життя, народжують дітей з нормальною періодичністю, от тільки вбивають своїх немовлят, якщо в них немає потреби. Можливо, вони і не вбивають новонароджених, а контролюють народжуваність в інший спосіб, або ж утримуються від статевого життя, аж поки вся їхня громада не досягає того віку, коли нова кров уже буде потрібна геть незабаром. І тоді масове народження немовлят в один і той самий час пояснювало би приблизно однаковий вік усіх одноплемінників.

Але хто ж навчає молодь? Що відбувається із батьками та іншими старими людьми? Невже бікура передають рудименти того непорозуміння, що зветься їхньою культурою, нащадкам, і йдуть помирати? Може, це якраз і зветься «справжньою смертю» — ліквідація цілого покоління? Невже П’ять дюжин і десяток убивають себе в обох кінцях дзвоноподібної кривої[40]?

Ці міркування не мають жодного сенсу. Я навіснію від того, що мені бракує навиків розв’язання задач. Поле, тобі потрібна стратегія, згідно з якою можна буде поводитися далі. Тож воруши своїм ледачим єзуїтським задом.

ПИТАННЯ: Як розрізняти статі?

РОЗВ’ЯЗАННЯ: Підманути або змусити парочку цих сердег і провести медогляд. З’ясувати, звідки взялося це табу на голизну, розгадати загадку сексуальних ролей у племені. Громада, існування якої залежить від строгого утримання в статевому житті з метою контролю за кількістю населення, — це моя робоча теорія.

ПИТАННЯ: Звідки цей фанатизм у дотриманні П’яти дюжин і десятка — кількості, з якої розпочалася колонія першопоселенців?

РОЗВ’ЯЗАННЯ: Набридати, поки не дізнаєшся.

ПИТАННЯ: Де всі діти?

РОЗВ’ЯЗАННЯ: Наполягати і розглядати, поки не дізнаєшся. Можливо, ці вечірні походи вниз по схилу мають до цього відношення. Можливо, там у них дитсадок. Або гірка крихітних кісток.

ПИТАННЯ: Що значать слова про «належати хрестоформі» і «шлях хреста», якщо це не перекручення початкових релігійних уявлень колоністів?

РОЗВ’ЯЗАННЯ: Дійти до першопочатків. Можливо, їхній щоденний спуск по схилу має релігійну природу?

ПИТАННЯ: Що знаходиться нижче по схилу?

РОЗВ’ЯЗАННЯ: Лізти і дізнаватися.

Завтра, якщо я вгадав із їхнім розкладом, всі п’ять дюжин і десяток із П’яти дюжин і десятка помандрують у ліс на кількагодинні заготівлі. Цього разу я з ними не піду.

Цього разу я махну через край і спущуся по схилу.

09:30 — Дякую Тобі, Господи! Дякую за те, що дозволив побачити те, що я сьогодні бачив.

Дякую Тобі, Господи! Дякую за те, що привів мене сюди в цей час, щоби побачити докази Твоєї Присутності.

11:25 — Едуаре… Едуаре!

Я маю повернутися. Показати тобі все! Показати геть усім.

Я вже зібрав усе, що мені потрібно, склав диски камери і фільм у торбинку, яку я сплів із листя азбестника. У мене є харчі, вода, мазер зі слабким зарядом. Намет. Спальник.

Шкода тільки, що громовідводи-розрядники вкрали!