Усе ще слабкий Ласіс чув, як думки та порожнеча, перемішуючись, ревуть у нього у вухах. Він все ще не повністю одужав, незважаючи на свої здібності Хороброго до зцілення. Ласіс зосередився на їхніх позначених татуюванням обличчях і, звузивши очі, звинуватив їх:
— Я знаю, що означає це татуювання. — Він подивився на Хоробру з коротким волоссям кольору кориці. — Я знаю, хто ти. Зрадниця. Злочинниця. Безчесниця.
Її зелені очі спалахнули.
— Ти не знаєш, хто я, і не знаєш, як зловжили цим символом! — Голос Хороброї став сердитішим. — Мене звати Елліель. Через могутнього лорда-васала на мене повісили всіх собак, а потім мене зрадив Хоробрий Уто. Він стер усі мої спогади, аби лише прикрити злочин лорда Кейда. Політика перемогла честь. А найгірше те, що він переконав мене у нібито вчиненому мною жахливому вбивстві, і я в це повірила. — Вона поглянула на Лютого. — Але завдяки Тону я тепер знаю правду.
Не ймучи віри словам Хороброї, Ласіс подивився на Тона.
— А ти хто? Крижаний чи піщаний Лютий?
— Ані той, ані інший, — відповів Тон.
Колланан запросив його зайти до теплої кімнати.
— Ласісе, заходь і присядь. Хоробра Елліель у мене на службі, а цього чоловіка я прийняв як нашого союзника. Ми маємо так багато запитань до тебе, але відповіді, які я хочу почути, стосуються мого внука. Це повністю змінює наші плани! Наші озброєні солдати вже готують наліт на фортецю крижаних Лютих на півночі. Ми не знаємо, чи зможемо відбити Лейк Бакал, але точно завдамо їм шкоди. Ми вдаримо по них.
Тафіра відвела Ласіса до крісла Колла біля каміна, і той важко опустився в нього. Хоробрий намагався зрозуміти сенс того, що сказав король.
— Ви плануєте наліт на ту фортецю? Даремна справа.
Коли Тафіра це почула, її обличчя напружилося. Вона обернулася до свого чоловіка.
— Цього я й боюся, Колле. Я не хочу втратити ще й тебе.
— Але ми мусимо щось зробити, — гарикнув король. — Особливо, якщо наш онук живий!
— Дозвольте розповісти... розповісти вам, що сталося, — почав Ласіс. Він торкнувся товстого, ледь загоєного шраму на шиї у місці, де королева Онн різонула його по горлу. Темні стіни змикалися навколо його свідомості й спогадів, і він ледве міг бачити людей у кімнаті та стурбовані вирази на їхніх обличчях. Він розповів, як потрапив у полон у Лейк Бакал, як бився з магами та воїнами Лютих, перш ніж його потягли далеко до замерзлих пустищ. Він описав, як бачив Бірча, переляканого і тремтячого, якого королева вважає за свою домашню тваринку.
— Але ж я бачив тіла хлопчиків під снігом, — сказав Колл, немов боячись повірити в почуте. — Я бачив маленьку дерев’яну свиню, яку сам колись вирізав.
— Томко і Бірч, — мовила Тафіра, — гралися з іншими дітьми в містечку. Ти не бачив облич під снігом. Можливо, це був котрийсь із їхніх друзів. У кожного з них була твоя різьблена фігурка.
— Крижані Люті забрали Бірча, — наполягав Ласіс.
Він пояснив, як королева скористалася ним, а потім викинула надвір, вважаючи мертвим... як він ледь зміг підтримувати своє життя за допомогою вродженої магії Лютого.
Слухаючи його розповідь, Елліель виглядала вельми занепокоєною.
— Це інстинкт. Такий самий глибокий цілющий сон — це те, що підтримувало моє життя, коли мене поранили в маєтку лорда Кейда.
Ласіс розповів, як вижив з допомогою мамулів, а потім про довгу і тяжку мандрівку сніговою пустелею аж до півдня.
— Хлопчик досі з крижаними Лютими. Перш ніж розсікти мені горло, королева Онн наказала своєму воїнові забрати дитину із собою у Лейк Бакал. Я не знаю, що вони збираються з ним робити, але він може бути там... як заручник або домашня тваринка.
— Ми нападемо на Лейк Бакал, — мовив Колл. — Якщо мій онук там, ми врятуємо його. — Сірий колір його очей став глибшим, коли він дивився на Тафіру. — Це не буде просто мстивим, безцільним ударом, аби лише нашкодити Лютим. Тепер у нас є мета. Ми повинні знайти Бірча!
— Ми так само можемо влаштувати той наліт, який ви планували, Володарю, — сказала Елліель. — Вдаримо по крижаних Лютих з усією люттю, але головний напрям атаки буде лише частиною плану, щоб відвернути їхню увагу від іншої мети. Тон зможе застосувати свою магію. — Вона поглянула на Лютого, потім кивнула на Ласіса. — Поки всі захисні сили крижаних Лютих будуть зосереджені на головному напрямі, менша група зможе проникнути у фортецю і спробувати знайти вашого внука.
Колланан стиснув свою велику руку в кулак і гупнув по письмовому столу.
— Кров предків, так і вчинимо. Ми змусимо їх похитнутися. Ми
— Я згоден. — Ласіс відчув себе сильнішим, більш живим. — Та мені знадобиться новий реймер.
Елліель була Хороброю на службі в короля Колланана, і до її обов’язків не входило оцінювати складність отриманого завдання. Саме це означало бути Хороброю — пропонувати свою службу та свою відданість. Наліт на Лейк Бакал здавався неможливим, але вона зробить це, бо Колланан вирішив так зробити.
