— Вони привчені знаходити останки і ще раз обшукають сад. Завжди можна натрапити на ще одне тіло, таке буває. Ми не могли зробити цього через дощ. Але сумніваюся, що вдасться щось знайти, бо земля мокра й виділяє надто багато запахів. Тварини від цього втрачають орієнтацію. — Комісар дав знак одному зі своїх підлеглих, і той підійшов та подав йому теку з якимись паперами. — Будь ласка, це для вас. Тут рапорти медичних експертів, що стосуються справи Єремії Сміта. Результати експертизи, профілі вбивці та його чотирьох жертв, а також повна фотографічна документація. Якщо хочете зняти для себе копії, зверніться до судового чиновника. Тож прошу все мені повернути, коли ознайомитесь.
— Мабуть, я не матиму із цього великої користі, — відказала Сандра, беручи документи.
— Здається, все. Можете ходити де хочете. Гадаю, вам не потрібен провідник.
— Дякую, я дам собі раду.
Комісар вручив їй бахили й латексні рукавички.
— Гаразд, тоді нехай щастить.
— Звичайно, прогулянка цим місцем додасть мені гумору.
— Маєте рацію, це так само весело, як гра в хованки на кладовищі.
Сандра почекала, поки Камуссо відійде, і вийняла із сумки мобільний, щоб сфотографувати будинок. А також розгорнула теку й швидко прочитала останній рапорт. У ньому було описано, як ідентифікували вбивцю. Їй важко було повірити, що все сталося саме так, як подано в документах.
Вона попрямувала до кімнати, у якій група швидкої допомоги знайшла Єремію Сміта.
Експерти вже закінчили працювати у вітальні. Сандра була сама. Вона озирнулася, намагаючись уявити собі цю сцену. З’являються медики й знаходять чоловіка, що лежить на підлозі. Намагаються його реанімувати, але випадок важкий. Стабілізують його стан, щоб забрати до лікарні, але одна з них — лікарка — зауважує червоний роликовий ковзан із позолоченими пряжками.
Це Моніка, сестра однієї з жертв серійного вбивці, який протягом шести років викрадає і вбиває дівчат. Ці ролики належали її сестрі-близнючці. Другий ковзан вона мала на нозі, коли знайшли тіло. Моніка здогадується, що перед нею вбивця. Санітар, її товариш, знає цю історію, як і всі в лікарні. Сандра розуміла, як це: колеги стають чимось на кшталт другої родини, адже це єдиний спосіб дати собі раду зі стражданням та несправедливістю, що з ними поліціянти та лікарі стикаються щодня.
Тому Моніка й санітар могли б залишити Єремію Сміта помирати, як він на це й заслуговував. Його стан важкий, ніхто не міг би звинуватити їх у недбальстві. Однак лікарка вирішує його врятувати.
Сандра була певна, що так і було. Цієї самої думки були поліціянти, які зараз перебували на віллі, хоча ніхто про це не говорив.
Провидіння вело в цьому будинку дивну гру. Стався незвичайний збіг обставин. Однак існували певні аспекти справи, які пробудили її сумніви.
Татуювання Єремії Сміта.
Він вибив собі на грудях слова: «Убий мене». У документах біля фото цього напису Сандра побачила висновок каліграфічної експертизи, який свідчив, що Сміт зробив його сам. Звісно, це могла бути ознака садомазохічного збочення, проте вражало, що його прохання відповідало вибору, перед яким постала Моніка.
Сандра зняла декілька фотографій кімнати: крісла Єремії Сміта, уламків чашки з-під молока, старого телевізора. Коли закінчила, несподівано відчула напад клаустрофобії.
Попри те що вона звикла оглядати місця злочину, тут смерть здалася їй відчутнішою й ніби зайвою, серед таких буденних предметів.
Це було нестерпно. Сандра відчула, що повинна якнайшвидше звідси піти.
Є речі, які пов’язують померлих зі світом живих. Їх треба відшукати й звільнити від виконання цієї функції.
Стрічка для волосся, кораловий браслет, шарф. І роликовий ковзан.
Сандра проглянула короткий перелік предметів, знайдених поліцією в будинку Єремії Сміта, які пов’язували з його жертвами.
Жінка квапливо проминула колег і сховалася надворі, щоб уникнути їхніх поглядів. Сіла на кам’яній лаві в саду, щоб відсапатися. Приємно було грітися у вранішньому сонці, поміж дерев, які колихалися від раптових поривів вітру, і шелестіння листя, що скидалося на сміх.
Чотири жертви впродовж шести років. Їх поєднувало те, що всім їм перерізали яремну вену на горлі. Неначе вбивця хотів видобути з них щось на кшталт усмішки.
Сестру Моніки звали Тереза. Їй було двадцять один, вона дуже любила кататися на роликах. Однієї неділі, такої як зазвичай, вона зникла. Насправді катання на роликах було приводом: їй подобався хлопець, і вона хотіла з ним зустрітися.
Невідомо, як довго вона чекала його на майданчику, але того дня він не прийшов. Мабуть, Єремія Сміт наблизився до неї в той прикрий момент, коли вона самотньо сиділа за столиком біля кіоску з напоями. Можливо, він запропонував їй щось випити. У склянці з лимонадом знайшли сліди «пігулки зґвалтування» — речовини під назвою рогіпнол. За місяць Єремія залишив тіло Терези на березі річки. Вона була вдягнена так само, як у день зникнення.
