Тамара похитала головою. З дороги люди часто бувають не в гуморі. Хай ліпше виспляться, відпочинуть, а тоді вже можна й знайомитися.
— Краще, щоби перший вечір ти провів з ними сам, — мовила. Не бажаючи говорити, що вони можуть бути знервовані з дороги, додала: — Треба ж вислухати всі останні новини.
— Можливо...
— Тоді зустрінемося всі разом завтра за обідом?
— Твоя правда, так буде ліпше. Але не можна, щоб нас чотирьох бачили на людях. Я поки що не готовий пояснювати босам, що закохався в шпигунку янкі.
— Я про це й не подумала. Але у свою крихітну квартирку запросити не можу. Що робити?
— Візьмемо приватну залу в «Лемі». Або ж пообідаємо в їхньому номері. Коли батько подорожує сам, завжди бере одну кімнату, але мати точно забронювала президентський люкс.
«Тож проблем не виникне», — втішено подумала Тамара. Ніяк не могла звикнути, що Таб походить із заможної родини. Він сказав:
— На наше перше побачення ти вдягнула сукню в біло-синю смужку, коротеньку синю курточку й туфлі в тон.
— Ого, ти запам’ятав.
— Ти мала неперевершений вигляд.
— Хотіла додати скромності, але ти швидко розгледів маскування.
— Це був би чудовий образ на вівторок.
Вона здивувалася. Раніше Таб не вказував, що їй одягати. Не помічала якоїсь схильності до контролю. Розуміла, що він просто переживає, однак занепокоєння тим, яке враження вона справить на його матір, дратувало.
— Довірся мені, Табдаре, — промовила вона, звертаючись до нього на повне ім’я, що робила, коли хотіла подражнитися, — я тебе не осоромлю. Не нап’юся і не щипатиму офіціанток за дули.
— Вибач, — промовив він сміючись. — Тато в мене спокійний, але мама може причепитися з критикою.
— Розумію. Почекай, поки познайомишся з моєю матір’ю, вчителькою. Якщо дратуватимеш її — поставить у куток.
— Дякую за розуміння.
Цмокнувши його в щоку, вона сіла в автівку.
Подумала про Табове
За п’ять хвилин вона знов опинилася на тінистому подвір’ї американського посольства. Повернувшись на робоче місце, написала Декс-терові коротенький звіт із наради, потому пішла в їдальню, де взяла салат коб і дієтичну колу.
До неї приєдналася Сюзан Маркус. Поставивши на стіл тацю, зняла картуза й струснула коротким волоссям, повертаючи йому природну пружність. Сіла, але їсти свій стейк не квапилася.
— Дані від Абдула безцінні, — промовила вона. — Сподіваюся, його за це нагородять медаллю.
— Коли й так, ми про це не дізнаємося. Нагороди від ЦРУ секретні, їх ще називають медалями-джоками[13].
Сюзан усміхнулася.
— Бо вони невидимі й непотрібні жінкам.
— Абсолютно.
Сюзан набрала серйозного вигляду.
— Я тут хотіла дещо запитати у вас.
Проковтнувши салат, Тамара відклала виделку.
— Про що?
— Думаю, ви знаєте, що тренування Національної армії Чаду — головна частина нашої місії тут.
— Авжеж.
— Але, напевно, ви не в курсі, що найкращих їхніх фахівців ми, окрім усього іншого, навчаємо ще й керувати дронами.
— Цього я не знала.
— Звісна річ, ми пильно контролюємо місцевих військових і не дозволяємо їм літати без нагляду.
— Добре.
— Частину дронів ми втрачаємо під час навчань. Один, з боєголовкою, вибухнув, влучивши в ціль, — як і планували. Інший потонув, бо ми також навчаємо військових збивати їх. Авжеж, ми ведемо ретельний облік усіх машин.
— Звичайно.
— Але один дрон зник.
Тамара здивувалася.
— Як таке могло статися?
— Багато з них розбивається: технологія ще нова й недосконала. За офіційною версією, загубився внаслідок «несправності системи навігації».
— І ви не можете його знайти. Він великий?
— Дрони, здатні переносити озброєння на далекі відстані, чималі. У цього розмах крил як у приватного літака, і для злету він потребує окремої смуги. Але пустеля велика.
— То ви вважаєте, що його могли викрасти?
— Дроном керують троє: пілот, оператор сенсорів і координатор розвідки. Утім, за необхідності, це може робити й одна людина. Але нізащо не обійтися без станції управління.
— Вона велика?
— Це мікроавтобус. Пілот сидить ззаду у віртуальній кабіні перед екранами, які транслюють зображення з камери, мапи й показники приладів. У нього є звичайний штурвал і джойстик. Зв’язок із дроном забезпечує супутникова тарілка на даху.
— Отже, викрадачам доведеться захопити ще й бус.
— Його можна придбати на чорному ринку.
— Хочете, щоб я пошукала зачіпки?
— Так, було б добре.
— Дрони можуть виставляти на продаж. Так само Генерал, імовірно, має таємний флот дронів на якомусь далекому летовищі. Можливо, хтось цієї миті намагається придбати на чорному ринку станцію управління. Подивимося, що вдасться накопати.
— Дякую вам.
— Можна повертатися до салату?
— Авжеж, уперед.
* * *
У вівторок зранку Тамара пішла на каву з Карімом.