Формування конкретнішого й точнішого розуміння цих людей — це завдання, над яким потрібно працювати все життя і яке ми ніколи не виконаємо до кінця. Так само як ніколи до кінця не відкриємо й не зрозуміємо себе.
Розуміння є поетапним. Нам може здаватися, що ми знаємо все, а потім раптом усвідомимо своє життя на глибшому рівні. Озираючись, ми побачимо, що те, що нам здавалося повністю зрозумілим, було лише верхівкою айсберга.
Що глибшим є розуміння, то більше полегшення воно принесе. Тому, навіть якщо ми вже працювали над певною проблемою або дилемою, буває дуже корисно дослідити її ще раз. Особливо це стосується такого важливого боку нашого життя, як стосунки з батьками.
Проте, якщо ми хочемо розвинути навички створення стосунків, перший крок — проаналізувати стратегії, які ми використовуємо тут і зараз.
Не завжди є потреба в тому, щоб повертатись у минуле та працювати зі стосунками, які були у вас у дитинстві з найближчими піклувальниками. Іноді достатньо позбутися декількох звичок і закласти фундамент для зміни недоречних моделей мислення або поведінки.
Утім, якщо підхід, орієнтований на сьогодення, не працює, ви можете повернутися до кореня проблеми. Цей шлях може бути важким і кривавим. Однак, судячи з мого досвіду, якщо обережно дістатися підґрунтя цих стратегій, з’являються чудові шанси кардинально покращити свої поведінку і настрій.
У наступному розділі ми поговоримо про те, як почувається людина, коли стратегії самозахисту не заважають їй налагодити зв’язок із собою.
Розуміння, що саме ви відчуваєте, дуже допомагає в житті — особливо в міжособистісних стосунках. Але як це — повністю усвідомлювати поточні почуття?
Якщо ви цілковито усвідомлюєте ту чи ту емоцію, це проявляється трьома способами: розумінням, фізичними відчуттями та імпульсом (бажанням).
Розгляньмо це на прикладі тривоги:
• У фізичному плані ми можемо відчувати, що наше тіло тремтить.
• Імпульсом може бути бажання закричати і втекти.
• У думках ми розуміємо, що нам страшно.
Або візьмімо, наприклад, гнів:
• У фізичному плані ми відчуваємо тепло і, можливо, тріпотіння.
• Імпульсом може бути бажання завдати удару.
• У думках ми розуміємо, що розлючені.
Або радість:
• У фізичному плані ми відчуваємо приємне хвилювання.
• Імпульсом може бути бажання спонтанно заспівати пісню.
• У думках ми розуміємо, що почуваємося щасливими.
Проте, якщо ми не відчуваємо емоцію всіма трьома способами, це не завжди зумовлено стратегіями самозахисту. Можуть бути й інші причини: наприклад, ви не навчилися цього.
Можливо, щоб захистити себе, ви придушували один із цих способів сприйняття емоцій. Деякі люди взагалі не звертають уваги на свої тілесні відчуття і сприймають лиш те, що розташовується вище шиї. Іншим важко зрозуміти свої почуття. Натомість ще інші не можуть відчувати своїх бажань. Працюючи, я помічаю, що найчастіше несвідомим є імпульс — прагнення, закладене в емоції.
Нерідко при цьому людина відчуває сильний сором. Наприклад, якщо ви хочете сісти на коліна босу й попросити в нього трохи уваги чи позалицятися до людини, яка молодша від вас на 30 років або зустрічається з кимось іншим, вам може бути ніяково й соромно через це.
Часто існує спокуса придушити або заперечити такі бажання.
Деякі люди бояться, що не зможуть стримуватися, якщо дозволять собі сповна відчути свої бажання. Але немає жодної загрози в тому, щоб виявити їх і звільнити місце для супутніх фантазій. Що краще ви реагуєте на свої бажання і примхи, то менший ризик втратити контроль і зробити щось, що для вас є неправильним або ганебним.
Звичайно, деяким людям страшно відчувати бажання, закладене в гніві, особливо коли він сильний. Якщо ви хочете знищити чужу річ або завдати шкоди іншій людині, у вас може виникнути сильне відчуття провини. Проте для цього немає підстав, бо ви не керуєте своїми бажаннями. Ви не можете наказати їм зникнути. Максимум, що у ваших силах, — придушити їх, та від цього вони не стануть менш небезпечними, навпаки. Ви не можете почуватися винними через те, на що не впливаєте. У моїй книжці «Надзвичайно чутливі люди в нечутливому світі» (
Стосовно почуттів — краще дозволити їм бути такими, якими вони є, і впустити їх у свою повну свідомість через усі три канали сприйняття. Тоді ви помітите, що самі по собі вони не небезпечні. Ми самі вирішуємо, чи піддаватися нашим бажанням, і можемо не робити цього, якщо це суперечить нашій совісті або здається непристойним.
У цих імпульсах можна знайти корисну інформацію. Якщо ви хочете вдарити іншу людину, часто за цим стоїть відчуття, що вона вас «вдарила». Ви можете використати ці знання, щоб краще зрозуміти себе.