Якщо ви зрозумієте, що замилюєте самі собі очі цією стратегією самозахисту, вона втратить свою ефективність цієї ж миті.

Відтак настає період, під час якого люди відчувають біль, а іноді й радість, інтенсивніше. Це може супроводжуватися сум’яттям і дискомфортом, і їм може здаватися, що вони трохи збилися зі шляху. Більшість людей почуваються так, ніби зайшли в хащі під час походу. Але насправді вони могли бути ще глибше в лісі тоді, коли заблукали.

Читаючи цю книжку, ви, мабуть, усвідомите свої стратегії самозахисту й відчуєте, що стаєте ближчими до власного болю. Проте іноді володар стратегії самозахисту помічає її останнім. Нам може знадобитися допомога ззовні для розуміння того, як впливає на нас наша поведінка в цей момент.

Під час курсу психотерапії ви позичаєте у психотерапевта його уважність. Отже, ви аналізуєте свої стратегії разом із ним. Крім того, я часто пропоную клієнтам записувати наші розмови на диктофон або відеокамеру. У нас зараз є ця фантастична можливість поглянути на себе збоку. І водночас оцінити, наскільки хорошим або поганим нам здається те, що ми робимо в цей момент.

Ви можете посилювати свою увагу таким чином і поза межами психотерапії. Якщо ви запишете на відео конфлікт, який у вас часто виникає з певною людиною, то можете згодом удвох проаналізувати його. Мабуть, це відкриє очі обом.

Психотерапія зосереджується на тому, як ви ставитеся до себе і до свого внутрішнього світу. Деякі школи думки приділяють більше уваги стратегіям самозахисту, ніж решта. Але навіть після сеансів, які не зосереджуються на цих стратегіях, ви можете зауважити, що вони стали менш потужними, а відчуття захищеності та зв’язку з собою посилюється.

Наприклад, Мартін, матір якого не могла знайти до нього підхід і підтримати його (розділ 2), виріс. Він звернувся до психотерапевта через скарги дружини, яка ніяк не могла подолати дистанцію між ними.

Якщо психотерапевт використовує підхід, що зосереджується на стратегіях самозахисту, він намагатиметься виявити способи самозахисту Мартіна. Він скаже Мартіну, що бачить на цей момент, і поступово, коли Мартін усвідомить свої стратегії, вони втратять ефективність.

Цей діалог відбувся під час сеансу психотерапії, на якому терапевт використовував метод під назвою «інтенсивна короткотермінова динамічна психотерапія» — вид лікування, що зосереджується на стратегіях самозахисту.

Психотерапевт (П): Що ви хочете зараз зробити?

Мартін (М): Не знаю.

П: Ви помітили, що майже не дихаєте? (Затамування подиху — це ефективна стратегія інтрапсихічного самозахисту, яку ми часто несвідомо використовуємо, коли остерігаємося можливого болю.)

М: О, так. (Глибоко вдихає і сміється невмотивовано.)

П: Ви смієтеся? Що ви хочете зараз зробити?

М: (Відводить погляд.)

П: Ви помітили, що відводите погляд? Що ви зараз відчуваєте?

М: (Тиша.)

П: У вас стиснуті руки.

М: (Тиша.)

П: Ви сердитий?

М: Можливо. (Відводить погляд.)

Психотерапевт знає: коли стратегія самозахисту послаблюється, наступним прошарком найчастіше є гнів.

Щойно ми побачили перші вияви гніву Мартіна. Його автоматичні стратегії самозахисту дедалі більше втрачають силу, після того як їх виявили й озвучили.

Психотерапевт просить Мартіна описати всі три компоненти гніву: фізичні відчуття, розуміння та імпульс із супутньою фантазією. В ідеалі клієнт виразить їх психотерапевту безпосередньо.

Це може відбуватися так:

П: Які емоції я у вас зараз викликаю?

М: Роздратування.

П: Ви відчуваєте його у своєму тілі?

М: М’язи на ногах напружилися.

П: Що зараз хочуть зробити ваші ноги?

М: Права нога хоче штовхнути ваше крісло, щоб ви перехилилися і впали на підлогу.

(Мартін випрямляється і робить глибокий вдих, відтак дивиться на психотерапевта.)

П: Який вигляд у мого обличчя, коли я падаю на підлогу?

М: Дещо наляканий. (Мартін широко всміхається, і психотерапевт помічає у ньому енергію, якої раніше не було.)

Коли Мартін почне відчувати, переживати і виражати психотерапевту свої справжні, основні почуття, ймовірно, у нього в пам’яті виринатимуть дитячі спогади. Ситуації, які зумовили потребу у стратегіях самозахисту, раптом стануть дуже близькими. Потрібно вивести їх на світло та опрацювати. Всі почуття, які були надто гнітючими, слід прийняти, проаналізувати і виразити. Мартін відчує велике полегшення, коли зрозуміє, що тепер, у дорослому житті, разом з іншою надійною дорослою людиною може дати раду почуттям, які були нестерпними в дитинстві.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже