— Ми їхали в поїзді, — почав розповідати Андрій, намагаючись тягнути час, — і її покусав мій пес…
— Пес?!
— Так, мій пес. Дорогий породистий пес. Довелося мені взяти її до лікарні, щоб обробити рани. Потім виникло ускладнення…
Андрій удався до подробиць, але пістолет у руці Віконта зробив заперечливий рух.
— Годі. Це вже не цікаво. Досить того, що вона жива і знаходиться тут. Отож, — повів далі свою хвалькувату розповідь Віконт, — після того, як ти завалив одного з них, вони взялися до справи взагалі з повною віддачею. Щоправда, для мене відтоді з’явилася ще одна складність. Я залишився без спільників. Більше того, якби нам довелося випадково зустрітися, мені було б непереливки, як і тобі.
— Чого раптом? — не зрозумів Андрій.
— Дуже просто. Адже я тебе зранку практично вкрав у них. І одразу втратив. Був, звичайно, ризик, міг ти від мене втекти, але діяти спільно з ними я відтоді не міг. Їм потрібен кейс. А мені — Ліна. Зранку ти б розколовся, і тоді будь-якої миті мені могли дати копняка — це у кращому разі.
— А я думав, ти в них за боса… — розчаровано сказав Андрій.
— Індик теж думав… — відповів довговолосий. — Так ось, сів я і почав думати. Зізнатися, мені не дуже вірилося, що найближчим часом вони тебе знайдуть вдруге, навіть якщо ти ще не встиг вислизнути з міста. Вони й досі, напевно, десь лазять і шукають учорашній день. Отже, покладатися залишалося виключно на себе. Те, що вона десь там, звідки з’явився ти, було ясно як божий день. Уся проблема зводилася до того, щоб вичислити тебе. Раніше про тебе я ніколи від неї не чув. Напрошувався висновок, що ти нова, випадкова людина. Я сів і почав пригадувати, що мені про тебе відомо, — його обличчя знову набуло самовдоволеного виразу.
Андрій як міг заохочував оповідача — хай любується собою якомога довше.
— І що ж такого ти пригадав?
— По-перше, мова. Характерна вимова, акцент, діалект. Так говорять поліщуки. Ти дійсно мав бути десь так з Полісся, з-під Білорусії… Волиняка, словом. Але це мені мало що давало. До того ж ти міг там зараз і не жити.
Він пив каву й хизувався:
