Морріс методично оглядає стійку, шукаючи диски. Усього тут п’ять шухлядок. У перших чотирьох він не знаходить нічого цікавого, але розташована посередині під стільницею виявляється замкненою. Як на Морріса, це багато що означає. Він перебирає ключі Енді, знаходить найменший, відмикає шухляду й вітає себе з вдалою знахідкою. Штук шість-вісім фотографій, на яких його давній приятель відсмоктує у кремезного молодика з великою кількістю татуювань, але там лежить ще й пістолет. Це піжонський «SIG Sauer P238», червоний із чорним, з інкрустацією у вигляді золотих кольорів на стовбурі. Морріс дістає обойму й бачить, що вона повна. Один патрон навіть загнаний у патронник. Він вставляє обойму назад, кладе пістолет на стійку й продовжує пошуки. Зазирнувши у глиб шухляди, знаходить непідписаний білий конверт, клапан якого просто загнутий, а не запечатаний. Він відкриває його, очікуючи побачити нові брудні фотографії, але з радістю бачить гроші, доларів п’ятсот, не менше. Удача, як і раніше, на його боці. Конверт він кладе поруч із пістолетом.
Більше в шухляді нічого немає, і він вирішує, що, якщо Енді й записував DVD, то ймовірніше, зберігав диски в сейфі. Але пані Удача ще не покинула Морріса Белламі. Піднімаючись, він зачіпає плечем поличку ліворуч від стійки. Кілька старих книг висипаються на підлогу, а за ними лежить невелика купка пластикових коробок для DVD, перетягнена гумками.
— Привіт, — тихо вимовляє Морріс. — Привіт-привіт.
Він сідає й швидко переглядає їх, перетасовуючи, як карти. Кожен із них Енді підписав чорним маркером, і тільки останній напис має для нього якийсь сенс, і це саме те, що він шукав. На сяючій поверхні значиться: «Гокінс».
Сьогодні йому надто пощастило (можливо, це компенсація за вчорашнє жахливе розчарування), але квапити події не варто. Морріс несе комп’ютер, пістолет, конверт із грошима, диск «Гокінс» до дверей магазину. Там складає їх в одну із сумок, не звертаючи жодної уваги на перехожих на вулиці. Якщо ви поводитеся так, ніби маєте право перебувати в якомусь місці, люди так і подумають. Упевненим кроком він виходить із магазину й замикає за собою двері. Табличка «ЗАЧИНЕНО» злегка погойдується, потім завмирає. Натягнувши нижче довгий козирок бейсболки, Морріс іде.
Перед поверненням до Елітного гнидника він ще раз зупиняється, заходить до комп’ютерного кафе «Байтс’н Байтс»[89]. За дванадцять доларів Енді Халлідея він отримує чашку занадто дорогої гівняної кави та двадцять хвилин у кабінці, де є комп’ютер з DVD-приводом. Знадобилося менше ніж п’ять хвилин, щоб перевірити улов. На відео його давній приятель розмовляє з хлопчиком, на якому, схоже, фальшиві окуляри й батьківські вуса. У першій частині в Сауберса із собою книга, імовірно, «Посилки з Олімпу», і конверт із кількома аркушами паперу, треба думати, це фотокопії, про які згадував Енді. У другій серії Сауберс та Енді, здається, сперечаються. Обидва чорно-білих міні-фільми без звуку, що навіть добре. Пацан міг говорити все, що завгодно. У другій частині він там, де вони сперечаються, він міг би навіть говорити щось на кшталт: «Наступного разу я прийду з сокирою, ти тлустий покидьок».
Виходячи з «Байтс’н Байтс», Морріс посміхається. Людина за стійкою посміхається у відповідь і каже:
— Сподіваюся, добре провели час.
— Так, — відповідає чоловік, який провів більше двох третин свого життя у в’язниці. — Але твоя кава, наче сцяки, сопливий фріку. Мені потрібно було б вилити її на твою срану голову.
Посмішка тане на обличчі менеджера. Сюди приходить багато довбанутих, і з такими людьми краще просто мовчати й сподіватися, що вони ніколи не повернуться.
7
Ходжес сказав Холлі, що збирається провести щонайменше частину вікенду у своєму кріслі «Лей-Зі-Бой»[90] за переглядом бейсболу, і в неділю він дійсно дивиться перших три іннінги гри «Індіанців», але потім його охоплює якесь невизначене занепокоєння, і він вирішує відвідати одну людину. Не давнього приятеля, але безумовно, давнього знайомого. Після кожного з таких візитів він говорить собі: «Так, усе, це востаннє, усе одно це безглуздо». І каже це цілком серйозно. Але проходить тижні чотири чи вісім, а можливо, й усі десять — і він знову збирається в дорогу. Щось підштовхує його до цього. До того ж «Індіанці» уже відстають від «Рейнджерів» на п’ять очок, а це тільки третій іннінг.
