Містер Карузо нахвалявся, що має зв’язки десь нагорі, але чи може він бути підв’язаний настільки високо?
Джейсон відкидається на спинку обертового крісла червонувато-брунатної барви, щоб обміркувати цілком реальну ймовірність того, що вже за кілька днів він керуватиме цілим регіоном — або навіть більше.
Одне можна сказати достеменно: таку доставку не довіриш якомусь там кур’єру, це не для шпани на скейтбордах. Щоб доправити папери, Джейсон сам поїде Олдсмобілем до Комптона.
Розділ 18
Джейсон на годину випереджає графік. Він виїхав із запасом у пів години, але щойно почав наближатися до Комптона, — він чув історії про це місце, звісно чув, Господи Боже, — то поїхав як божевільний. Дешеві, задрипані франшизи всі як одна прагнули наліпити логотипи з якнайбільшою кількістю страхітливо-ядучого жовтого кольору, тож Аламеда-стрит перед ним була позначена чітко, схожа на струмінь радіоактивної сечі, що б’є на південь просто із мертвого центру Л. А. Джейсон мчить серединою вулиці, ігноруючи розмітку та червоне світло, газує всіма трубами. Більшість франшиз заліплені жовтими лого, це такі слизькі проекти, як «Аптаун», «Нарколумбія», «Каймани-плюс», «Метазанія» і «Тюряга». Кам’янистими островами над цим болотом здіймаються франшизи «Нової Сицилії» — плацдарми, з яких мафія намагається здолати надзвичайно потужну «Нарколумбію».
Планктон з реєстраторами на трьох кільцях[30], що дрочить на економію, переважно купує найпаскудніші ділянки, якими навіть «Тюряга» гребує, потім вони відслинюють ще мільйон єн за нарколумбійську ліцензію — їм потрібна нерухомість, взагалі будь-яка нерухомість, навколо якої можна поставити стіну і заявити про екстериторіальність. Місцеві представництва більшість своєї виручки відправляють до Меделіна як платню за користування франшизою, і залишків ледь вистачає на прожиток.
Дехто намагається трохи притирити, покласти кілька зайвих банкнот у кишеню, коли думає, що камери цього не бачать, а тоді біжить до найближчого закладу «Каймани-плюс» чи «Альпи», яких у цьому районі — як мух на стерві. Але ці люди швидко з’ясовують, що в «Нарколумбїї» приблизно все вважається смертельним переступом, а судової системи як такої нема, є тільки летючі загони справедливості з правом увірватися до твого закладу в будь-який час дня чи ночі та переслати всі записи до знаменитого надзвичайною прискіпливістю комп’ютера в Меделіні. І навряд чи є щось херовіше, ніж постати перед розстрільною бригадою — опинитися біля стіни, що підтримує збудований твоїм потом і кров’ю бізнес.
Дядечко Енцо вважає, що з мафіозним наголосом на відданості й традиційних родинних цінностях вони можуть перехопити чимало таких підприємців, перш ніж ті стануть нарколумбійськими громадянами.
Це пояснює білборди, які дедалі частіше постають перед Джейсоном, що ближче він під’їздить до Комптона. Усміхнене лице Дядечка Енцо, здається, променіє на кожному розі. Як і зазвичай, однією рукою він обіймає якесь здорове на вигляд чорношкіре дитинча, над ними слоган: «МАФІЯ — ТИ МАЄШ ДРУЗІВ У СІМ’Ї!», а ще «РОЗСЛАБТЕСЯ — ВИ НА ТЕРИТОРІЇ, ПІДКОНТРОЛЬНІЙ МАФІЇ!», та ще «ДЯДЕЧКО ЕНЦО НЕ ЗЛОПАМ’ЯТНИЙ».
Цей останній слоган зазвичай іде в супроводі зображення Дядечка Енцо, що обіймає якогось підлітка за плечі й суворо від чогось його застерігає. Це має сприйматися як натяк на те, що колумбійці та Ямайці вбивають усіх підряд.
«ТИ НЕ ПРОЙДЕШ, ХОСЕ!» — Дядечко Енцо виставляє вперед руку, щоб зупинити якогось латиноса з «узі»; за спиною в Дядечка — поліетнічна фаланга дітей і бабусь, які рішуче стискають у своїх руках бейсбольні битки і пательні.
Так, звісно, нарколумбійці досі контролюють обіг листя коки, але коли ніппонська фармацевтична компанія закінчить спорудження своєї фабрики для синтезу кокаїну в Мексікалі, це перестане важити. Мафія покладається на те, що будь-який тямущий хлопак, найближчим часом надумавши почати бізнес, помітить ці білборди і замислиться. Нащо закінчувати життя, задихаючись від власних нутрощів, які тобі заштовхають в горлянку десь на задньому дворі найближчого «Купи-й-Лети», якщо можна вдягти новенький теракотовий блейзер і долучитися до приязної фамілії? Особливо тепер, коли серед їхніх капо є чорні, латиноси, азіати, що поважатимуть твою культурну ідентичність? У перспективі Джейсон за Мафію руками і ногами.