Стрімка могила полностью

Дівчина в окулярах ніби прочитала думки Робін і мовила з сильним норфолкським акцентом:

— Ти Вілла у знанні церковної доктрини не переможеш. Знає все назубок.

— Я й не намагаюся, — м’яко відповіла Робін.

Вілл повернувся разом із Цін. Прагнучи його розговорити, Робін мовила:

— Таке гарно місце для виховання дітей, правда?

Вілл щось буркнув.

— Вони від початку знатимуть, як жити правильно… на відміну від мене.

Вілл підняв очі на неї, а тоді сказав:

— Почати ніколи не пізно. Золота пророчиця пізнала Шлях у віці сімдесяти двох років.

— Знаю, — відповіла Робін, — і це трохи втішає. Я теж зрозумію, якщо працюватиму…

— Не працювати, а звільняти себе і відкривати, — виправив Вілл. — «Відповідь», розділ третій, параграф шостий.

Робін починала розуміти, чому Джеймс, брат Вілла, так дратувався через нього.

— Власне, я і намагаюся…

— Не треба намагатися. Потрібно дозволяти собі.

— Так, я саме це і маю на увазі, — відповіла Робін, і вони обоє засипали насіння у ямки, а Цін тим часом знічев’я сіпала бур’яни. — Твоя до… тобто оця маленька дівчинка… Цін, так?

— Так, — відповів Вілл.

— Вона не повторить моїх помилок, вона від початку вмітиме відкриватися як слід, авжеж?

Вілл підняв очі. Їхні погляди зустрілися. Робін тримала навмисно безневинний вираз обличчя, а Вілл потроху червонів. Ніби не помічаючи цього, Робін повернулася до роботи й кинула:

— Ми оце послухали таку чудову лекцію про духовне єднання…

Вілл різко розігнувся і пішов до ящика з насінням. Протягом решти двох годин, які Робін провела на городі, він навіть близько до неї не підходив.

У цей вечір Робін чи не вперше на Чапмен-Фарм не могла заснути. Останні події підвели її до беззаперечного факту: щоб досягнути поставленої мети, — а саме знайти компромат на церкву і переконати Вілла Еденсора переглянути свою відданість їй, — вона мусить порушувати усталені межі. Тактику, яка допомогла їй отримати повне членство у церкві, слід відкинути: собача покірливість і демонстративна промитість нічим їй не допоможуть.

Але їй було страшно. Вона не думала, що навіть Страйкові — своєму наріжному каменю, людині, яка не давала їй збожеволіти — зможе пояснити, яка загрозлива атмосфера панує на Чапмен-Фарм, як страшно усвідомлювати, що тебе оточують свідомі спільники злочину — і як сильно її непокоїть перспектива «кімнат усамітнення».

Хоч Страйку і не кортіло зустрічатися з Раяном Мерфі, байдужість поліції до сталкерських замахів братів Франків нагадала про важливість особистого контакту в тому випадку, коли треба добитися швидких дій від завжди перевантажених правоохоронців, які можуть вважати, що то не на часі. А оскільки у лавах поліції не знайшлося б іншої людини, якій було б так само цікаво дізнатися, чи є зброя на Чапмен-Фарм, Страйк переміг свою чимдалі сильнішу антипатію до Мерфі. За кілька днів після дзвінка Страйк приїхав до «Таверни Святого Стефана» у Вестмінстері, щоб почути, що саме вдалося дізнатися поліційному детективу.

Востаннє у цьому конкретному пабі Страйк був із Робін, а оскільки Мерфі ще не прийшов, він поніс свою пінту до того самого столика, за яким сидів тоді зі своєю партнеркою, лиш частково свідомий цього прояву територіальності. Лавки, оббиті зеленою шкірою, нагадували сидіння в Палаті общин неподалік, і Страйк усівся під гравійованим дзеркалом і стримав бажання зазирнути в меню, бо досі не схуд до запланованої ваги. Від їжі з пабів мимохіть доводилося відмовлятися.

Поява красунчика Мерфі його не потішила, а от те, що він прийшов із текою — навпаки, бо це означало, що він приніс відомості, отримати які самотужки Страйк не міг.

— Добрий вечір, — сказав Мерфі. У руці він тримав пінту, і гостроокий Страйк розчаровано зрозумів, що в ній безалкогольне пиво. Поліціянт сів навпроти Страйка, поклав теку на стільницю між ними і сказав:

— Довелося багато кому подзвонити, щоб це дізнатися.

— Я так розумію, інформація зберігалася у поліції Норфолка? — спитав Страйк, радіючи, що не треба розводити світські балачки.

— Первісно так, але коли розібралися, що діється, то підключили поліцію моралі. На той час то була найбільша викрита змова педофілів у Британії. До них їздили чоловіки з усієї країни.

Мерфі дістав кілька відксерених фотографій і простягнув Страйку.

— Як бачиш, там була купа всякої гидоти — кайданки, кляпи, секс-іграшки, батоги, битки…