— Ні, — відказала Робін, намагаючись не злитися, бо на скандал їй не стане сил, — бо я не планувала лишатися аж до першої години ночі. Метро вже не ходило, а ще я боялася, що тип у чорному досі вештається десь поблизу.
— Ти щойно казала, що тобі нічого не загрожувало.
— Всередині будівлі — нічого.
— Ти могла викликати таксі.
— Так, могла, але я дуже втомилася і вирішила ночувати там.
— А ти не переймалася, що там Страйк, де він?
Робін, яка вже майже програла битву зі своїм гнівом, відповіла на це:
— Я йому не дружина, і він здатен дати собі раду. І повторюся: я була зайнята, реєструвалася на сайтах знайомств, щоб спробувати знайти жінку, яку нам треба розпитати.
— І він тобі не подзвонив, коли пішов із того зібрання?
— Ні. Було пізно, він, мабуть, вирішив, що я вже сплю.
— Ясно, — відказав Мерфі з точно тією самою напругою, яка бриніла в голосі Метью, коли вони обговорювали Страйка.
— На Бога, та вже візьми і спитай, — сказала Робін, якій урвався терпець. — Спитай, чи я спала нагорі.
— Якщо ти кажеш, що спала в офісі…
— Кажу саме це, бо це правда, а ти мені тут влаштовуєш суворий допит, хоч моя версія не зміниться, бо я тобі розповідаю точно те, що сталося насправді!
— Добре, — буркнув Мерфі, і в цьому короткому слові було стільки Метью, що Робін відрубала:
— Слухай, я цього лайна вже наїлася, більше не буду.
— Тобто?
— Тобто ти не перший чоловік, який вважає, що я не можу мати партнерські відносини зі Страйком і не злягатися з ним. Якщо ти мені не довіряєш…
— Справа не в довірі.
— А в чому, бляха, справа, як не в довірі? Ти щойно намагався спіймати мене на брехні!
— Може, ти хочеш пощадити мої почуття. Ти спала нагорі, і нічого не сталося, але ти не хочеш зізнаватися.
— Було те, що я сказала! Ми зі Страйком друзі… а ще він зустрічається з адвокаткою.
Ця брехня злетіла у вуст Робін легко та інстинктивно, і побачивши, як прояснилося обличчя Мерфі, вона зрозуміла, що збрехала не дарма.
— Ти мені про це не розповідала.
— Я гадки не мала, що тебе так цікавить особисте життя Страйка. Надалі триматиму тебе в курсі.
Мерфі засміявся.
— Вибач, Робін, — сказав він, беручи її за руку. — Справді, вибач… Чорт… я не хотів… Ліззі врешті-решт пішла від мене до «друга», як вона його називала.
— Ти про це розповідав, але ти не береш до уваги один важливий фактор: я тобі не Ліззі!
— Я знаю. Вибач, будь ласка. І давно Страйк зустрічається з нею?
— Не знаю… пару місяців. Я не рахувала, — відповіла Робін.
Решта вечора минула у відносно приємній атмосфері. Втомлена, досі сердита, але налаштована не сваритися, Робін сказала собі, що колись потім подумає, що може статися, якщо Нік, Ільза чи сам Страйк обмовляться, що його інтрижка з Біжу давно позаду.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Протягом наступних кількох днів Робін ставила собі багато питань (на які не було відповіді) про свої почуття та розмірковувала про вірогідну майбутню траєкторію новознайдених ревнощів Мерфі. Невже ці стосунки підуть шляхом її шлюбу — через чимдалі гостріші підозри до руйнівного вибуху? Чи вона просто проектує свої старі образи на Мерфі, точно як він спроектував на неї свої?
Вона погодилася на примирення і докладала всіх зусиль, показуючи, що все пробачено й забуто, та все одно дратувалася через те, що знову мусить виправдовуватися і прикидатися у питаннях, коли йдеться про Корморана Страйка. Ті фатальні слова — «я теж тебе кохаю» — змінили Мерфі. Назвати його новий стиль поведінки власницьким було б перебільшенням, але з’явилася упевненість, якої не було раніше.
У миті більшої чесності з собою Робін питалася, чому, власне, не подзвонила йому, коли боялася, що чоловік із пістолетом чатує за рогом. Відповіді виходили заплутані й тягнули за собою нові питання, на які вона взагалі не хотіла відповідати. На прийнятному кінці спектру знайшовся страх, що Мерфі міг відреагу-вати надміру бурхливо, а вона не хотіла вигадувати виправдання ризикам, на які йшла, ще й для свого бойфренда, — їй і матері вистачило з головою. «Але ж Страйку, — підказувала совість, — ти дозволила казати тобі бути обережнішою?» Його порад щодо таксі та відмови від одноосібних завдань вона послухалася. У чому ж різниця?
Відповідь, яку дала сама собі Робін, полягала у тому, що вони зі Страйком разом ведуть бізнес, і це дає йому певні права — але далі цього місця її самоаналіз не йшов, бо можна було заперечити, що Мерфі теж має певні права; просто вона сама знаходить їх менш обґрунтованими. Подібні роздуми підводили її надто близько до предмета, якого Робін старанно уникала. З минулого досвіду вона добре знала, що роздуми про справжні почуття Страйка принесуть тільки бентегу та біль.
