Він записав вік Робін, попросив устати на ваги й записав вагу, потім запросив знову сідати і виміряв тиск.
— Трохи низький, — прокоментував Джов, глянувши на цифри, — але вже майже обід, тож це нічого. Тепер я послухаю серце та легені.
Поки Джов притискав холодний стетоскоп їй до спини, Робін відчувала, як липне до шкіри схований у ліфчик камінчик.
— Чудово, — сказав Джов, відкладаючи стетоскоп, сів і зробив відмітку у формі, а тоді продовжив ставити питання про поточний стан здоров’я. — Звідки шрам на руці? — поцікавився він. Робін зрозуміла, що про довгий шрам, наразі схований під рукавом кофти, доповіла одна з жінок у гуртожитку, які бачили її роздягненою.
— Врізалася у скляні двері, — відповіла вона.
— Справді? — перепитав Джов, уперше показавши трохи недовіри.
— Так, — сказала Робін.
— Це не був замах на самогубство?
— Боже, та ні, — недовірливо засміялася Робін. — Спіткнулася на сходах і пробила рукою скло на дверях.
— А, зрозуміло… ти мала регулярний секс зі своїм нареченим?
— Я… так, — відповіла Робін.
— Користувалася контрацептивами?
— Так, приймала пігулки.
— Але вже не приймаєш?
— Так, у настановах було написано…
— Чудово, — сказав Джов, записуючи. — Синтетичні гормони страшенно шкідливі. Не можна поміщати в своє тіло неприродні речі. У тому числі презервативи, жіночі мембрани… все це перешкоджає вільному рухові Ці. Ти знаєш, що таке Ці?
— На лекції Тайо казав, що це ніби життєва сила, так?
— Енергія життя, що складається з Їнь та Ян, — кивнув Джов. — У тебе вже є невеликий дисбаланс. Але не переймайся, — м’яко додав він, продовжуючи писати, — ми це виправимо. У тебе колись були хвороби, що передаються статевим шляхом?
— Ні, — збрехала Робін.
Насправді ґвалтівник заразив її хламідіями, які вилікували антибіотиками.
— Ти маєш оргазми під час сексу?
— Так, — відповіла Робін, відчуваючи, як червоніє.
— Щоразу?
— Зазвичай, — відповіла Робін.
— Згідно з тестом, типологічно ти належиш до деканату Вогню-Землі, тобто ти — Дарувальниця-Воїтелька, — провадив Джов, дивлячись на неї. — Це вельми сприятлива натура.
Робін ця оцінка не здалася принадною, почасти тому, що вона відповідала від імені вигаданої Ровени, а не від себе. Також їй здалося, що «Дарувальниця» — це синонім об’єкта для вицуплю-вання грошей. Однак вона з ентузіазмом сказала:
— Цетак цікаво!
— Я сам уклав типологічний тест, — усміхнувся Джов. — Ми виявили, що він вельми точний.
— А ти до якого типу належиш? — спитала Робін.
— Цілитель-Містик, — відповів Джов, явно потішений питанням, на що Робін і розраховувала. — Кожний квіантант співвідноситься з одним із наших пророків і з однією з китайських стихій. Можливо, ти помітила, що ми називаємо групи за назвами стихій. Однак, — серйозно додав Джов, відкинувшись у кріслі, — ти не повинна думати, що я тримаюсь за якусь конкретну негнучку традицію. Я прагну синтезувати найкраще зі світової медицини. Аюрведичні практики варті того, щоб їх рекомендувати, проте, як бачиш, я не зрікаюся стетоскопа чи вимірювання тиску. Однак я не граю за правилами Великої Фарми. Це світовий рекет, який ще нікого не зцілив.
Робін утрималася від заперечень і натомість зобразила легке збентеження.
— Справжнє зцілення може бути лише духовним, — сказав Джов, приклавши руку до грудей. — Цьому існують численні свідчення, але якщо весь світ пристане на цілющу філософію УГЦ, компанії втрачатимуть мільярди. Твої батьки досі разом? — спитав він, знову різко змінивши тему.
— Так, — відповіла Робін.
— Ти маєш братів або сестер?
— Так, сестру.
— Твої рідні знають, що ти тут?
— Так, — відповіла Робін.
— Вони тебе підтримують? Тішаться, що ти прагнеш духовного зростання?
— Ну… вони трохи… мабуть, — сказала Робін, знову засміявшись, — вони вважають, що я роблю це через пригнічений стан. Бо весілля скасували. Сестра вважає, що це трошки дивно.
— А ти? Ти вважаєш, що це дивно?
— Нітрохи! — зухвало відповіла Робін.
— Добре, — сказав доктор Джов. — Твої батьки та сестра зараз сприймають тебе як свою живу річ. Знадобиться час, щоб ти навчилася здоровішим способам єднання. Отже, — різко додав він, — ти готова до добового постування, але нам потрібно відновити баланс твоєї Ці. Оці тинктури, — додав він, підводячись, — дуже ефективні. Повністю натуральні. Я сам їх змішую.
Він узяв із полиці три маленькі пляшечки, налив Робін склянку води, додав по дві краплі з кожної пляшечки, покрутив склянку, а тоді подав їй. Думаючи, що це нерозумно — пити невідомо що — але трохи заспокоєна маленькими дозами, Робін випила воду.
— Добре, — усміхнувся їй Джов. — Що ж, якщо виникнуть негативні думки, ти знаєш, що робити, авжеж? У тебе є медитація радості та співоча медитація.
— Так, — усміхнулася Робін, ставлячи на стіл порожню склянку.
— Що ж, ти готова до постування, — сказав він, явно маючи на увазі, що їй час іти.
— Дуже дякую, — сказала Робін, підводячись. — Чи можу я спитати, — почала вона, показуючи на будиночки за вікном, — що це таке? Ми не бачили їх під час оглядин території.
— Це кімнати усамітнення, — відповів Джов. — Але ними користуються тільки постійні члени церкви.
