Коли наступного разу покинув камеру, то увірвався в будинок, власники якого були відсутні, зґвалтував неповнолітню служницю, катував її, а потім вбив. Щоб знищити сліди злочину, він підпалив дерев’яну будівлю – саме тоді виявив, що підпал викликав у нього сильне сексуальне збудження, посилене усвідомленням того, що він спалює вбиту жертву зґвалтування. Він часто проводив ночі, досліджуючи незаселені території. Тоді він носив сокиру на плечі. Він нападав на перехожих, вид їхньої крові приводив його в сексуальний екстаз. При цьому він вчиняв підпали, з яких доведено лише три. Його знову спіймали і засудили до суворих термінів – за крадіжку зі зломом. Оскільки він був рецидивістом, то відсидів за ґратами вісім років.
[…]
Як тільки він покинув цей заклад, то одружився з жінкою, з якою познайомився через таємні записочки в тій же в'язниці, — вона відбувала шестирічний термін за вбивство свого невірного чоловіка. Оскільки вона мала відповідні сексуальні уподобання, він три роки вів спокійний спосіб життя, заробляючи як сутенер власної дружини.
Але потім повернувся до колишніх уподобань: почав із підпалів, а за наступні п’ять років скоїв їх шістнадцять – за даними поліції – і, на його власну думку, двадцять. Тричі він підпалював будівлі, щоб приховати свої злочини – зґвалтування, які закінчилися вбивством жертви. Він кілька разів ґвалтував жінок, намагаючись задушити, але щоразу жертви виживали, бо хтось відлякував нападника. […]
У 1889 році активність Курта досягла апогею: у січні він вчинив шість підпалів, у лютому напав на жінку – вона отримала двадцять чотири ножові поранення – і ще вбив сорокап’ятирічного чоловіка – завдав йому двадцять ножових поранень. У березні він тринадцятьма ударами ножа вбив восьмирічну дівчинку.
У всіх постраждалих були колоті поранення скронь. У середині серпня він здійснив ще три напади, всі жертви яких отримали серйозні поранення, але вижили. Наприкінці серпня він скоїв подвійне вбивство – двох дівчаток, одній п’яти років, іншій – чотирнадцяти років. Він спочатку задушив обох, а потім перерізав їм горло. У вересні він скоїв ще три пограбування, наступного місяця – чотири. У цих випадках використовував молоток. У листопаді він убив п'ятирічну дівчинку, потім його спіймали – завдяки доносові. […]
Його засудили до страти, але виконання вироку припинили таємно – на вимогу таємної поліції. Нею він був умовно призначений для виконання "особливих завдань" за межами країни.
