Своїм ротом і руками вона дражнила оголені груди Звольської, які пружилися під її дотиками. Тепер, владно й рішуче, вона височіла над схиленою, знепритомнілою рабинею з тиціановими локонами, яка пестила її. В них обох груди були вже оголені – у Зосі були важкі, але тверді, з рожевими сосками, які, коли затверділи, скидалися на набухлі від соку малини, а у Віри були маленькі, але дуже сформовані, трохи темні, увінчані кінчиками полуничного та ожинового кольору. На дівчатах все ще були їхні корсети. Вони поверталися одна до одної спинами й повільно розшнурували кілька петель за раз, звільняючи свої талії від зв’язків умовностей і моди, весь час гладячи одна одну по волоссю, плечам, декольте, щипаючи й плескаючи груди, між тим цілуючи одна одну в уста. Язики змішувалися один з другим, проникаючи глибоко, зухвало, розпусно. Вони катали їх у роті своєї партнерки, смоктали, мов чоловічі члени, обмінюючись любов’ю та слиною. Їх хвилювання зростало, вони кружляли одне навколо одного, наче в танці, аж поки нарешті тверда луска їхніх корсетів не відпала – як хітинові панцири комах, і з-поміж них виринули оголені тіла, прекрасні своєю красою й бажанням, але все ще прикриті трусиками й панчохами. Залишені навмисне, вони дали можливість не тільки продовжити вступ, але й ускладнити еротичну боротьбу. Неоднозначна чарівність дивного поєднання цих двох тіл – нібито незрілості Віри та чуттєвості Зофії, мужності м’язистої брюнетки з вусиками та жіночності м’якої, податливої ​​рудоволосої надала їм тривожного характеру стосунків між паном і рабом, ієрархії, що підкреслює різницю між володарем і підданим.

– Хочу… — простогнала Зофія. Відповідь була миттєвою, хоч і безсловесною – рука коханки твердо й рішуче ковзнула під батист її трусів і по-хазяйськи обняла волохатий трикутник. Руда зігнула ноги й одним рухом впала на килим, непритомніючи від задоволення. Вона тягла за собою свою володарку, ту, хто одним дотиком, поцілунком, поглядом міг довести її до вершини насолоди. Сповнена любовної туги, вона безсоромно широко розставила ноги, з легким трепотом колін, оголивши перед партнером всю свою жіночу стать.

Віра, розставивши ноги, стояла над лежачою, зсунула на неї власні трусики й жестом наказала партнерці зняти з себе панчохи. Зофія круговими рухами облизувала їхній шовк, повільно перекочуючи їх до своїх ніг, а потім короткими вологими облизуваннями язика перебирала оголені литки своєї коханки. Та тремтіла, але все ще владно вказувала на свою промежину. Обличчя жінки з мідним волоссям під нею лагідно й з любов’ю дивилося на розбухлий кораловий гребінь, що безсоромно визирав з-поміж чорних кучерів, просочених соками. Вона притиснулася до губ партнерки, цілувала і пестила язиком, а нектар кохання стікав по її обличчю вже не краплями, а струмками. Вона закрила очі й віддалася своїй володарці, одночасно погладжуючи свої оголені стегна, їх тильні та внутрішні частини. Подушечки пальців гладили найближчі до неї інтимні зони, іноді міцно хапали тверді сідниці, поперемінно стискаючи і погладжуючи їх. Брюнетка ледь трималася на ногах, стогнала так голосно, що її, напевно, було чути не тільки в коридорі готелю, але навіть на вулиці.

Перейти на страницу:
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже