Водночас гестапо мобілізує другу свою агентуру — бандерівців. Ці шкуродери протягом короткого часу винищують у Галичині майже всіх лікарів-поляків. У Львові серед білого дня гине від їх куль декан медичного інституту поляк Яловий. Тероризований смертними вироками (на цей раз писаними вже по-українському) зникає із Львова відомий хірург Груца. Він покидає рідне місто, не залишаючи навіть своєї майбутньої адреси...
Окупанти мали повне право радіти з «перемоги». Єврейська частина жителів Львова була винищена (з 120 тисяч євреїв уціліло 600 чоловік), поступова загибель українців і поляків була також забезпечена.
Глузуючи з населення, окупанти тримали відкритими кілька госпіталів для хворих «тубільців». 400 ліжок на 300 тисяч жителів! 400 ліжок, брудних, закривавлених, забльованих, завошивлених, без подушок і простирадл. 400 ліжок для 400 пацієнтів, позбавлених лікарського догляду, медикаментів і харчування. Адже хворі в госпіталях окупованого Львова здебільшого вмирали не від хвороби, а з голоду...
Аптеки були напівпорожні; право користуватися медикаментами мали тільки німці. Зате одних «ліків» було в той проклятий час у Львові вдосталь: ціаністий калій. Цієї страшної отрути німці привезли до Львова стільки, що можна її було купити майже на кожному розі.
Німці знали, що роблять. За три роки окупації ціаністий калій відкрив шлях на той світ понад ЗО тисячам жителів нещасного міста...
Фізична смерть не була єдиною зброєю в руках окупантів. Запустити ціаністий калій в шлунок жертви — цього замало. Треба отруїти й душу її.
1 липня 1941 року гітлерівці наклали на львівських євреїв контрибуцію в скількись там мільйонів злотих. Цю суму треба було сплатити протягом 24 годин, інакше німці погрожували нечуваним погромом.
Євреї кинулись продавати своє майно. Найкраще хутро можна було купити за сто злотих. Нещасні благали ще: візьміть. Почалася спекуляція на чужому лихові. Німці не чинили перешкод спекулянтам. Навпаки. Вони говорили: «Спекулюйте, крадіть, проституюйтесь — нам тільки легше буде утвердити «новий порядок».
Університет, політехнічний інститут, середні школи було ліквідовано, в початкових школах заняття майже не відбувались. Молодь опинилась на вулиці — голодна, обідрана, без будь-якої надії на найближчий день.
А німці заохочували: «Торгуйте, обкрадайте один одного. За це ми не каратимемо вас».