Unknown полностью

У січні 1940 року в ОУН («Організація українських націоналістів») стався «розлам». Бандера відколовся від Мельника, гестапівські близнята розійшлися. Цього ви­магали інтереси близнят, цього вимагали інтереси їх ма­тері — гітлерівської Німеччини.

Ролі були розподілені так: Мельник мав залишитись явним, беззастережним лакеєм Берліна, Бандера — чимось на зразок Азефа. Горлаючи про «самостійну» і * соборну», цей демагог-провокатор намагався згуртувати чавколо себе якомога більше яничарів-головорізів, готових

уже в перший день нападу Німеччини на Радянський Союз стати шпигунсько-диверсійним загоном гітлерівської орди.

ЗО червня 1941 року, на другий день після вторгнен­ня німців у Львів, Бандера створив свій «уряд» для України. Через 24 години після цієї комедії сталася ін­ша: гестапо «заарештовує» Бандеру та його «прем’єр- міністра» Отецька. «Заарештовує» і... дає йому при цьому цілковиту змогу й далі керувати своєю зграєю...

З осені 1941 року бандерівська ОУН поступово схо­дить у «підпілля»: у підпілля, до речі кажучи, досить майстерно влаштоване гестапівськими режисерами. Нім­цям треба було будь-якою ціною розбити єдність укра­їнського народу, паралізувати зростаючий партизанський рух. І окупанти зробили ставку на бандерівську групу ОУН. Її завданням було перехопити антинімецькі настрої мас, не допустити до того, щоб люта ненависть україн­ського народу до німецьких загарбників вилилась у зброй­ну боротьбу за визволення України.

І бандерівці починають діяти. В німецькій друкарні у Луцьку вони друкують... антинімецькі листівки; но­вісінькими німецькими автоматами озброюють свою так звану УПА *. Та ні їх листівки, ні їх автомати не завда­ють німцям особливої шкоди. Від самої листівки ще ніхто не загинув, а кулі бандерівців дістають ту властивість, що вони летять не в бік німецьких каральних загонів, а в груди українських і польських селян, їх дружин, ма­терів і дітей та в спини партизанів-месників за кривду українського і польського народів.

Уся ця каїнова робота не могла, звичайно, змінити і не змінила природного розвитку подій. Український народ розкусив провокацію, з його допомогою Черво­на Армія переможно просувалася на захід, звільняючи від ворога все нові українські землі. А німці і їх націоналістичні попихачі опинилися над розбитим ко­ритом.