2 серпня 1943 року змовникам пощастило відчинити арсенал і залишити в ньому одного з робітників. У кімнаті, що межувала з арсеналом, жив один з унтершарфю- рерів. Треба було будь-що приспати його чуйність. Інженер Судович з Ченстохова йде до німця і під якимсь приводом виманює його з квартири. Один з робітників тихенько виймає шибку з вікна, повз яке вартовий не ходив.
На майданчику біля арсеналу височіла купа цегли. Ніхто з гітлерівців не бачив нічого підозрілого в тому, що робітник приїхав з підводою, щоб прибрати цеглу. Ніхто також не помітив, що під купою була схована викрадена з арсеналу зброя: 20 ручних гранат, 20 гвинтівок, більше десятка револьверів і деяка кількість патронів.
Повільно, крок за кроком, наблизилась підвода до ями з вапном. Разом з цеглою і дрібним камінням посипались у яму гвинтівки. їх було в цю ж мить розподілено поміж бойовими групами змовників.
В той день у робітника-дезинфектора було багато роботи... Він ходив від барака до барака і старанно розпир- скував дезинфекційну рідину. Правда, на цей раз ця рідина виразно пахла бензином, проте німці не звернули
Ярослав Галин у робочому кабінеті. Фото. 1947.
ЛАУР-АТА ГО< * I *1РСТВЕННОИ_П!>ЕМИИ
Диплом
і медаль лауреата Державної премії СРСГ Ярослава Галана.
на це уваги. їхній нюх вже давно був послаблений п’янким запахом людської крові.
О 15-й годині 45 хвилин пролунав постріл з гвинтівки. Де був сигнал, після якого задвигтіла земля від залпу 20 гранат, кинутих на политі бензином об’єкти. Протягом кількох секунд увесь табір охопила пожежа. Горіли квартири гітлерівців та склади з взуттям і одежею вбитих.
Почалася розправа. Від куль месників одним з перших загинув головний кат — комендант табору оберштурмфю- рер Кіттнер. Слідом за ним були відправлені на той світ понад 20 його помічників...
Характерна подробиця. Щоб повстання мало успіх, треба було насамперед знешкодити кулеметника з спостережної башти. Тут в’язням стало в пригоді їхнє знайомство з німецькою душею. Один із змовників показав гітлерівцеві золоту монету. Кулеметник, не довго думаючи, покинув свій пост і прожогом метнувся вниз. Тут чекали його в’язні. Минуло кілька секунд, і німець купався вже в калюжі власної крові, а його автомат строчив в ошалілих від страху катів.