Себелюбство, егоїзм цієї псевдолюдської породи не піддається описові. їх теперішнє нехтування політичними питаннями є не що інше як бажання паралізувати будь- які спроби прогресивних німецьких елементів зробити життя німців подібним до життя цивілізованих, демократичних народів. Вони в невеличкій глибині своїх нікчемних душ ненавидять демократію, дискредитують її, як тільки можна, і, закидаючи брудом кожного із своїх співвітчизників, що насмілюється заговорити мовою людини й громадянина, бачать перед собою тільки одну перспективу, і ця перспектива знову — хоч і не так голосно, як раніше,— зветься: реванш.
Картину такого самого здичавіння дає також вихована Гітлером німецька молодь. Правда, значна частина її розчарована тепер. Ця частина молоді каже: «Гітлер нас обдурив». Та шлях від зневір’я в нацизм далекий ще до віри в щось інше, позитивне, творче. Поки що в цих спустошених фашизмом душах ви знайдете тільки гіркоту та цинічне, зневажливе ставлення до всього, що не дає конкретних матеріальних благ.
Цими днями поліція викрила в Штутгарті зграю зло- діїв-зламлювачів. Переважна частина затриманих злочинців — колишні члени «Гітлерюгенд» *. Такі є результати дванадцятирічного панування гітлерівської кліки над німецькими душами.
В американській зоні окупації Німеччини вже довгий час демонструється картина про прекрасне життя Ерлі- ха * — одного з основоположників сучасної медичної науки, єдиною «провиною» якого в очах гітлерівців було те, що він єврей.
Малий на зріст, скромний єврей Ерліх давно зійшов у могилу, проте вдячне людство ніколи не перестане шанувати цього героя науки. З його ім’ям молоде німецьке покоління знайомиться тепер уперше, в той час як воно напам’ять прочитає вам біографії не тільки Гітлера, але й либонь усіх підсудних на Нюрнберзькому процесі. Сьогодні воно має змогу зробити відповідні порівняння.
РОЗПАЧ ПРИРЕЧЕНИХ
Сьогодні важко поки що окреслити тактику підсудних на Нюрнберзькому процесі. Вона стане яснішою, коли суд надасть слово підсудним. Але вже зараз видно, не в усіх випадках тактика ця буде однаковою.
Такі кити третього рейху, як Шахт, Нейрат і Па- пен, особливо останній, уже тепер роблять усе можливе, щоб показати себе людьми, які тільки помилково опинилися на одній лаві з Герінгом і Гессом, бо, мовляв, вони були лише добровільними троянськими кіньми в таборі Адольфа Гітлера.