Те, що прогнило до самого нутра, знало тільки один процес — гниття.
Все цивілізоване людство чекає дня, коли на нюрнберзькому стадіоні, де ще кілька років тому багатоголове зборище фашистських дикунів клялося втопити світ у крові, купою гною повисне десятипудова туша Герін- га та інших мерзотників. Примари минулого ще блукають вулицями Нюрнберга. Правда, в уяві багатьох німців місце вусиків Гітлера зайняли знову бакенбарди фюрерового Духовного батька — Гінденбурга *. Чим скоріше їм перестануть верзтися ці бакенбарди, тим для них буде краще. Час не стоїть, він невпинно йде вперед також і в Нюрнберзі — батьківщині годинників.
НА ДНІ
Міжнародний військовий трибунал приступає до обговорення матеріалів, що характеризують віроломний злочинницький напад Гітлера на Радянський Союз. Цей напад Гітлер готував довго й детально ще за багато місяців до того, як почалися воєнні дії на Східному фронті.
«Наше завдання — винищити Червону Армію та зруйнувати з допомогою авіації радянську промисловість... Для цих операцій досить 130—140 дивізій»,—так сказав Гітлер на нараді генералів, яка відбулася за шість з половиною місяців перед розбійницьким вторгненням його військ на територію Радянського Союзу.
Дійсність показала, що навіть 230 німецьких дивізій не допомогли Гітлерові виконати це завдання. Тепер ми бачимо, як фінал цієї кривавої авантюри відбувається в судовому залі — перед трибуналом об’єднаних народів.
Гітлер пролив море людської крові. Але від того він не став переможцем. Історія людства не знала ще такої огидної суміші підступності і тупоумства, сентиментальності і кровожерливості, манії величі і боягузтва, лицемірства і цинізму, зарозумілості і гідного подиву неуцтва, позерства і нікчемності, що їх поєднав у собі Гітлер.
Гітлер міг зародитися в кожній країні, однак, вирости він міг тільки в Німеччині. Гітлер — це не тільки карикатура на керівника держави, це водночас карикатура на весь комплекс понять, що їх викликає слово «людина», «народ».
Генерали, які слухали промови Гітлера, приймали маячення цього божевільного маніяка на вагу золота, так само як це робили крамарі в коричневих штурмових батальйонах. їх нітрохи не вражало це настирливе божевільне: «ЯІ» їх фюрера. їх не бентежили несамовиті вигуки