Перший сигнал цієї нової унії можна було тут помі­тити ще півроку тому, коли ботокудські синки поначіп­ляли на себе біло-червоні кокарди. Однак офіціальний акт прийняття жовтоблакитниками андерсівського «під­данства» стався тільки згодом.

«Акт» цей відбувся в Мюнхені у мурах так званого університету ІОНРРА, організованого, як мовиться в

офіціальній заяві, «для перевиховання пронацистських елементів у демократичному дусі».

Правда, маємо повне право сумніватися в успішності цього перевиховання хоч би тому, що його доручено та­ким «демократам», як Джордж (!) Студинський зі Льво­ва. Але в даному разі не те нас цікавить. Напередодні відкриття цього закладу 847 кандидатів у його студен­ти — розбійників із ватаг Бандери та есесівців дивізії СС «Галичина» — прийшли до ректора з заявою про те, що вони вважають себе підданими Речі Посполитої.

Ця хвиля польського «патріотизму» захопила також старше покоління ботокудів: кубійовичів, паньківських і кушнірів. Бажаючи підкреслити свою відданість колиш­ній Речі Посполитій, жовто-блакитна ботокудерія * в Ні­меччині обрала своїм ватажком Василя Мудрого. Того самого Василя Мудрого, який прославився не так своєю мудрістю, як співавторством у складанні польської фа­шистської конституції 1935 року. Тієї самої конститу­ції, яка сьогодні залишається в силі лише в межах кабі­нетів Арцішевського і Рачкевича...

Навряд чи обидва згадані пани дуже зраділи, придбав­ши цих нових підданих. Вони з радістю поміняли б їх хоч би на невеличкий шматок території. Та охочих на таку міньбу, звичайно, немає. Тим-то і взяли вони те, що у них було під рукою. Вони засурмили у лондонських ба­рах і ресторанах: «Українці проти України. їх представ­ники не визнають приєднання східних окраїн Речі По­сполитої до Києва».

Мета була досягнута: про рачкевичів знову заговори­ли. Звичайно, лише в барах та ресторанах.

Тільки про українських нацистів говорили дуже мало. Така вже їх доля.

І нема тут чому дивуватись Просто є люди, що про них у пристойному товаристві говорять лише тоді, коли вони черговий раз наскандалять.

І тільки тому ми згадуємо про них сьогодні.

Нюрнберг, 17. З 46

ТАЛАНТИ ТРЕТЬОЇ ІМПЕРІЇ

Ріббентроп справедливо вважається зіркою першої ве­личини в нацистському сузір’ї — за кілька років перебу­вання на посаді гітлерівського міністра закордонних справ він зумів придбати для себе шість фільварків. Ці та ще й інші здібності Йоахіма фон Ріббентропа світ оці­нив у належний спосіб: сьогодні Ріббентроп займає чіль­не місце серед нюрнберзьких підсудних.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже