Не добившись нічого у Львові, вороги кинулися у Кра­ків — до самого генерал-губернатора Франка, а коли і Франк виявився глухим та незрячим, вони подалися в Берлін. І тільки там цим лиходіям пощастило знайти протекторів для своїх людиноненависницьких намірів. Гер Ауер був заарештований. Львів’яни розповідають, що ко­ли поліцаї прийшли по гер Ауера, то їх тверді німецькі серця не витримали, і суворі поліцаї заплакали, як діти.

Плакала і фрау Ауер, але недовго. Усвідомивши свій обов’язок перед рейхом, ця загартована в житейських боях німкеня взяла на свої тендітні плечі тягар трудів чоловіка. В результаті, коли Червона Армія наближалась до Львова, разом з фрау Ауер покинуло місто кілька вагонів, ущерть навантажених усяким добром.

На цьому кінчається перший період плодотворної Діяльності подружжя Ауер, і ми довгий час нічого не зна­ли про його дальшу долю. Та хіба можна було забути про цю класичну німецьку пару?

Тим-то, опинившись на німецькій землі, ми вважали аа найперший свій обов’язок поцікавитися її долею. Не заради себе, заради історії. Нелегко знайти одного німця серед 35 мільйонів німців, одну німкеню серед 35 мільйо­нів німкень, та, як відомо, природжена роботящість укупі з наполегливістю і слабістю до видатних людей робить чудеса.

Так було і на цей раз. Дарма, що ми не знали в той час навіть, в якому місті, в якому кінці німецької країни лежить гніздо славетної пари. І ось ми випадково дізна­лися, що після виїзду із Львова фрау Ауер також недовго довелось попрацювати для рейху. Злопам’ятні спільники її чоловіка знайшли її й тут. Боротьба була нерівна: через деякий час за цією німецькою трудівницею зачини­лася брама німецької тюрми і залишились сиротами... чотири тільки-но куплені будинки та чемодан, повний золота і брильянтів.

Та недаремно кажуть люди: добре те, що добре кін­чається. Одного разу під мурами тюрми, наче благородні рицарі з каски, з’явилися американські солдати. Через кілька хвилин ці солдати побачили перед собою змарнілі, зате сяючі щастям обличчя подружжя Ауер. О, гер Ауер і фрау Ауер були тепер рішучими, безкомпромісними, стопроцентними антифашистами. Вони наввипередки роз­повідали зворушеним до сліз визволителям про свої под­виги в боротьбі... з нацизмом та про свої муки.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже