Велика стрілка чорного кольору показує: «До гуртожитку студентів». Відчиняю двері. Довгий ряд двоярусних скриньок з необтесаних дощок, скриньок, що нагадують незакінчені домовини. З них стирчить солома, а місцями — розпатлане людське волосся. Хоч надворі спека, але вікна тут щільно зачинені, і проміння весняного сонця ледве-ледве пробираються крізь брудну імлу. Повітря — хоч ножем ріж. Від смороду голова вмить наливається оловом. Те ж саме і в другій кімнаті, і в третій, в четвертій.
Цей коридор тягнеться у безконечність. Нарешті щось гідне уваги! На дверях напис: «Під час занять вхід студентам заборонений». Цей напис стає зрозумілим, коли ви входите до кімнати. Вона щільно набита молодими людьми обох статей. За довжелезним столом чорнява дама в зеленій юнррівській куртці, не піднімаючи презирливо примружепих очей, з розмаху кидає на стіл коробки консервів, плитки шоколаду, пачки цигарок. Друга, з суворим обличчям Юнони, підсовує клієнтові папір для підпису. Третя, з міною арканзаського ковбоя, пильно стежить за рухами рук студентів і студенток.
Опинившись у коридорі, знову відчуваю присутність бога Меркурія: суб’єкт у рогових окулярах пропонує такому ж суб’єктові без окулярів купити шматок щойно одержаного сала.
— 120 марок і ні пфеніга менше! — гарячиться по- українському суб’єкт в окулярах.
— Дам 100 марок і ні пфеніга більше. Хто дасть мені гарантію, що я на цьому... зароблю хоч би 5 марок,— не здасться по-польському той.
Входжу до приймальної ректора.
— Пана ректора немає вже, прийдіть після великодня,— відповідає секретарка по-німецькому з литовським акцентом.
Біля ректорської канцелярії розвішані об’яви учбової частини. Список викладачів природно-математичного факультету. Шукаю знайомих прізвищ: Беляев, Гора, За- луцький, Новиковаць, Храпливий... Пригадую. Храпли- вий — права рука львівського губернатора Вехтера. Старався пан Храпливий. Навіть сам генерал-губернатор Франк не міг знайти для нього відповідних слів похвали. Храпливий просьбою і погрозами витягав з селян хліб для третьої імперії. Він у поті чола організовував есесівців з яничарів уніатського віросповідання. Він власноручно пломбував вагони з українською робочою силою для гітлерівської Німеччини... Гер Храпливий, ницист над нацистами, есесівець над есесівцями, гестапівець над гестапівцями — неоціненний гер Храпливий воскрес на кафедрі контрольованого і фінансованого американцями «університету» ЮНРРА!