В 1938 році нью-йоркська поліція була поставлена перед загадкою: зграя невідомих злочинців викрадала заможних людей і тортурами змушувала їх сплачувати викуп. Одна з уцілілих жертв зграї Норман Міллер, що відкараскався викупом в 15 тисяч доларів, заявив агентам поліції, що в камері тортур він чув церковні дзвони і стукотіння більярдних куль. Свідчення Міллера дали поліції змогу встановити, що осідком зграї було приміщення «Українського національного центру», а злочинцями — діячі центру. Двоє з них — Дмитро Гула та Йосип Сакода — були за вбивство страчені на електричному стільці; інших засуджено на довічне ув’язнення.
Під час процесу виявилось, що Гула і Сакода були членами терористичної організації українських націоналістів ОДВУ («Організація друзів відродження України»), що працювала під керівництвом Берліна.
На початку 1941 року військовий суд засудив одного капітана армії США за передання таємної інформації агентові іноземної держави. Цим агентом виявився відомий терорист Омелян Сеник-Грибівський.
Сеник прибув до США ще в 1931 році за відрядженням... відділу ІІІ-Б німецької військової розвідки, очолюваної полковником Ніколаї. За дорученням цього корифея німецького шпигунства Сеник організовує ОДВУ. Крім відомої вже камери тортур на 6-й вулиці, № 217—19, Сеник засновує на 95-й вулиці цілий арсенал і його господарями призначає своїх агентів Вільяма та Михайла Пізняків.
Поряд з ОДВУ виникає в Америці її посестра — організація гетьманців, створена і керована зовнішнім відділом націонал-соціалістичної партії на чолі з повішеним минулого року в Нюрнберзі Альфредом Розенбергом. І ОДВУ, і «Гетьман» діють за одним і тим самим рецептом в Америці, а через свої філіали також в Європі та
Азії. їх керівники підтримують постійний контакт з агентами держав осі, де б вони не були, де б не діяли: і в Північній Америці, і в Південній, і в Нью-Йорку, і в Ріо-де-Жанейро, і в Парижі, і в Харбіні. Для міжнародних аферистів немає кордонів; їх кишені набиті фальшивими паспортами, їх батьківщиною стає кожний пункт земної кулі, де посіяні зуби фашистського дракона, де б змога послужити берлінським вершителям їх долі.
ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ ТА ЙОГО ДІТИЩЕ