Все це було надихапе ненавистю до православних «єретиків» і до Росії: Цей релігійний лубок, підсолоджений сльозливим культом Марії, мав перш за все на меті віддалити галицьких українців від їх наддніпрянських братів, будь-що ізолювати їх від революційних ідей, Що саме тоді хвилювали серця й уми найширших мас
Східної України, виливаючись у збройні повстання селян та робітників.
Церковні амвони стають поступово трибуною українського воюючого націоналізму і школою психічної підготовки населення Галичини до світової війни. Відданість престолові Габсбургів * стала найвищою чеснотою, а ненависть до російського народу — одинадцятою заповіддю.
Сам митрополит не поринав у крутіж політичних пристрастей. Як і личить дипломатові голубої крові, він зберігав величезний спокій, залюбки виступаючи в ролі Мойсея, який воліє розмовляти з богом, ніж з юрбою, а якщо й сходить на землю з Сінайської гори, то на те тільки, щоб втихомирювати пристрасті і мирити розсварених...
Шептицький вміло будує свій авторитет. Прагнучи до поступової латинізації уніатського обряду, він водночас гальмує латинізаційний запал єпископів Станіслава й Перемишля і таким чином здобуває серед вірних славу захисника грецького обряду.
Маючи в своєму розпорядженні величезний маєток та субсидії з різних джерел, він широко розгортає фі- лантропічну діяльність. Будує музей, згодом лікарню; гроші з його особистої каси стають основним капіталом найбільшого галицького банку. Чимало художників, письменників, артистів користуються з його матеріальної підтримки. Земне добро стає в його руках золотим ланцюгом, що приковує паству до митрополичого престолу.
Проте це була тільки підготовка до великих подій, що наближалися. Честолюбні плани митрополита виходили далеко поза межі Львова, його аж ніяк не задовольняла слава провінціального філантропа. Ні його, ні його зверхників.
БУРЯ
Тьмяний святоюрський будинок стає напередодні першої світової війни одним з відділів німецького генерального штабу. Тут за товстелезними мурами проводиться копітка робота: встановлюються маршрути для майбутніх місіонерів-конкістадорів, тут детально обговорюються заходи, що їх буде вжито для розкладу російського тилу; тут день і ніч іде підготовка для напе- сення смертельного удару православній церкві...
А над усім тим домінує одна ідея, давно вже опрацьована і якнайдетальніше продумана в урядових кабінетах Ватікану, Берліна і Відня: Шептицький у ролі уніатського екзарха всієї України і всієї Росії, від Збруча по Владивосток...