Unknown полностью

Боротьба триває. Безупинна, не стихаюча ні на хви­лину боротьба з окупантом. її вже тепер відчувають гіт­лерівські кати, але треба, щоб вони відчули її ще силь­ніше. Треба, щоб фашист-окупант, фашист-зайда, фа- шист-грабіжник і бандит не мав ні спокійного дня, ні спокійної ночі. Треба вбивати їх, як скажених собак, треба труїти, як зачумлених щурів.

Кращі люди Львова, Поділля, Бойківщини, Покуття своїми ділами наближають велику годину визволення, годину повернення Червоної Армії, годину смерті німе­цьких окупантів. В цій упертій і важкій боротьбі вони не є і не будуть самотні. З ними великий радянський народ, з ними всі уярмлені нацистським набродом народи.

Грудень 1942 р.

ХАМ

В гітлерівській газеті, що видається в Ліссабоні для обдурювання населення Португалії, з’явився фотознімок групи католицьких священиків. Під ним надруковане пояснення: «Польські священики вітають у Кракові ге­нерал-губернатора Франка».

4 Я. Галан, т. 2

97

Ця ілюстрація для світу була сенсацією, бо всім ві­домо, що переважна більшість польського духовенства опинилася в німецьких концтаборах; ті ж священики, що лишились на волі, не виявляють здебільшого ніякого бажання служити німецьким окупантам.

Здивування було величезне, та незабаром воно стало ще більшим. Люди, які особливо цікавились цим пи­танням, знайшли в бібліотеках старі номери гітлерів­ського журналу «Лейпцігер ілюстрірте цейтунг», і в одному з них цей же самісінький фотознімок, але з іншою вже підтекстовкою: «Греко-католицькі священики вітають у Львові генерал-губернатора Франка».

Як довго ще мандруватиме це фото по сторінках гіт­лерівської преси і скільки варіантів матимуть пояснення до нього,— цього, крім Геббельса, ніхто не знає... Але нас цікавить не те. Нас цікавить питання: невже ж Геббельс все ще тішить себе надією, що він зможе будь- коли такими грубими фальшивками переконати світ, ніби гітлерівську Німеччину в її злодіяннях підтримує католицька церква? Невже ж він сподівається таким чином приховати від світової громадської думки незапе­речний факт, що саме гітлерівська Німеччина є та краї­на, де перший-ліпший держиморда з гестапо має право глумитися досхочу з людської совісті, де приналежність до церкви, особливо католицької церкви, вважається мало не антидержавним злочином. Адже зовсім недавно німецькі службовці католицького віровизнання одержали від своїх шефів ультиматум: або вони вийдуть з католи­цької церкви, або будуть звільнені з посади...