Unknown полностью

А що діється поза кордонами Німеччини, що діється з церквами та їх служителями в окупованих Польщі, Франції, Бельгії, Голландії, Норвегії — скрізь, де розпе­резаний гітлерівський хам стає, взявшись у боки, на вів­тарях церков і крізь гикавку з кривавого похмілля кри­чить: «Я пан, я бог!»

Вдершись у нашу Батьківщину, цей хам перевершив усі свої попередні злочинства. Справді-бо, немає в люд­ській мові слів, якими б можна було передати весь без­мір нашої кривди. Про розтерзаних наших дітей, про кістяки безлічі наших учора ще гомінких квітучих міст і сіл волають сьогодні навіть камені. І саме тут, під нашим небом, на нашій зневаженій, политій кров’ю тисяч і тисяч

невинних жертв землі, гітлерівський хам підносить лапу для зпамена хреста!..

Чому? — спитаєте. Чому саме у нас? А тому, що саме у нас, в наших окупованих німцями районах, у хама земля горить під ногами і що саме у нас, на наших полях, у наших лісах, починається шлях хама назад, назад, аж до повної його загибелі. І саме тому хамові хочеться будь- що знайти базу, що на неї він міг би спертися, що на ній він міг би хоч трохи зміцнити своє панування. Однією з цих баз, згідно його намірів, повинна була стати право­славна церква та її духовенство.

Та ось минуло декілька місяців окупації. Гітлерові і на цій ділянці не вдалося зробити вилом в одноцілому, незламному фронті нашого народу. Про гірке розчару­вання окупантів говорив по радіо один з нечисленної зграї українських лакеїв Гітлера. Він жалісно нарікав на те, що на всій окупованій Україні гітлерівцям поща­стило знайти лише кілька десятків іуд, які погодились служити молебні за здоров’я ката України — Гітлера, іуд такої темної кондуїти *, що навіть гітлерівці, ці закоре­нілі бандити, лише трьох з них рішилися зробити єписко­пами...

Інші служителі православної церкви відмовились пі­ти на службу до німецького намісника Коха. Вони зна­ли, що вся ця зграя полікарпів ¹ і новоспечених «єписко­пів» Чигирина, Умані і Бреста — це намул, це бруд, для якого єдиними святощами є тридцять срібляників, бодай в мізерному вигляді німецьких окупаційних марок.