«Діло» (Ns 40) вміщує зміст промови ундівського посла Болюха, виголошену на сеймовій дискусії про бюджет Міністерства рільництва: «Одним із засобів тимчасового покращання рільничої структури є парцеляція, яка припесла б деяке полегшення дрібному рільництву, якщо б при парцеляції головну роль відігравали господарські та суспільні моменти, а не політичні, як це робиться на українських землях в Польщі. Згадав, що на українських землях 90% дрібних господарств посідають заледве 13% всієї кількості землі і що вони нездатні до життя. Єдиним джерелом заробітку збіднілого українського села є фільварок. Прошу зрозуміти ту катастрофічну ситуацію, що навіть це єдине джерело його нужденного заробітку підлягає парцеляції, і земля ця не доповнює його місця праці, а переходить в руки колоніалістів. І що ж залишається цьому бідоласі після втрати навіть можливості важкого заробітку? Хіба тільки надія на голодну смерть в найближчому майбутньому. Іншого виходу немає».
Провідний публіцист «Діла» п. І. Кедрин коментує (№ 39) деякі напрямки польської закордонної політики, дошукуючись в ній моментів, які б мотивували воєнні апетити української реакції. П[ан] Кедрин зауважує зростаючий, як він пише,— в польському суспільстві анти- радянський фронт. В своїх висновках посилається в першу чергу на становище ППС (розмова з неназваним вождем партії і статті К. Чапінським (?) *, Народної партії (?) та епдеції), потім додає ряд «характерних явищ і подій»: «... польське радіо, яке дотепер займало позицію, далеку від безпосередньої чисто політичної пропаганди, передав такі гострі антирадянські передачі, які в нормальних умовах стали б причиною міжнародних конфліктів. Більше того, останній виступ Р. Брага по польському радіо під заголовком «Джерела нашої антирадянської акції», багатий па такі висловлювання на адресу радянського режиму і радянської дипломатії та пропаганди, як «нахабство», «брехня», «фальш», «катівня народів» і т. п.,
17 Я. Галан, т. 4 був надрукований на другий день на цілій першій сторінці органу Міністерства внутрішніх справ «Збройна Польща».
513
Всі ці факти та явища мають такий конкретний наслідок: у зовнішній політиці дуже зміцніли позиції міністра Бека *.
«...Приїзд генерала Герінга до Польщі, його розмова з маршалом Ридзом і переїзд з Біловезької Пущі на Полісся _ у фактично вже пограничпий район — не дає жодних причип до будь-яких злісних нападів преси, застережень, атак».