Культурно-масова секція влаштовує вечори художньої самодіяльності, організовує культпоходи в театри, кіло, па заводи й фабрики. Працює спортивний гурток, діти забезпечені лижами, санками; зараз гурток вживає заходів, щоб придбати і літнє спортивне приладдя. Найближчим часом буде розширено слюсарську, столярську і палітурну майстерні. Санітарно-гігієнічна секція дбає про чистоту дітей, наглядає за порядком у приміщеннях, секція господарська турбується про одяг і взуття.
Малі громадяни дитячого будинку з радістю відвідують підприємства. Коли вертаються з прогулянки, довго і вдумливо обговорюють те, що бачили. Вони вчаться шанувати працю — це перше право і перший обов'язок вільного громадянина Радянської країни. Ці ще недавно затуркані діти стали сміливими і відвертими. Підпорядковуючись свідомій дисципліні, вони цінять і люблять не тільки своїх вихователів. Для кожної дитини дорогою сіяли доля і честь всього дитячого колективу. Вони разом працюють і разом радіють своїм успіхам. Коли ж тра-
питься, mo хтось з пих поступить псчеспо, такий вчинок плямує вся дітвора.
Надвечір Н-річпий Антон Гжиб забився в куток їдальні й гірко-гірко плаче. До нього підходить вихователька тов. Узданська.
— Що таке трапилося? — питає.
— Хтось з’їв хліб з мармеладом,— ридає хлопець.
— Не плач! Дам тобі другий шматок хліба.
— Не хочу. Не жаль мені хліба, тільки сором за товариша серце мені крає,—відповідає крізь сльози хлопець.
В будинку працює зараз 26 вихователів і виховательок. Це здебільшого люди нові, які віддано і любовно вирощують молоде радянське покоління. Але є й поміж вихователями люди, які своїм чесним ставленням до праці довели, що вони достойні викопувати свій відповідальний і почесний обов’язок. Це в першу чергу стосується тов. Кібіпяка, одноге з кращих працівників будинку.
Зараз у дитячому будинку доводиться боротись із значними труднощами. Через недбайливість деяких працівників німілу наросвіти будинок не забезпечено достатнім палтом, і через це вже декілька днів підряд діти не вчаться в школі. М’ясокомбінат чомусь дуже погано постачав дітей м’ясом і жирами. Ці неподобства мусять бути припинені. Згадані установи повинні зробити все можливе, щоб дитячі будинки були найближчим часом повністю забезпечені харчами і паливом.
ВІРНА ДОЧКА НАРОДУ
В панській Польщі кожей новий твір Ванди Василев- ської був подією для найширших мас читачів — трудящих. її повісті хвилювали, створювали нові перспективи, запалювали робітників і селян на боротьбу за хліб, за волю, за владу.