Оцінки «відмінно» і «відмінно». Дівчата одна по одній залишають клас. Через кілька місяців вони повернуться сюди знову. А коли вдруге зацвітуть каштани, вони ще раз складатимуть іспити, щоб потім, попрощавшись з школою, поступити до вищих навчальних закладів. В розквіті своєї молодості вони роз’їдуться по широкій радянській землі і, озброєні знанням, будуватимуть комунізм — щастя людства.
Ще недавно на коридорах цієї школи сновигали монашки, шелестіли накрохмалені спідниці, дзенькали оздоблені металевим кришталем вериги. Учениці боязко тулилися по кутках, сповнені страху.
Тепер в школі посвітлішало, інакше почали дихати груди, неначе хтось "широко розчинив вікна і впустив до класів свіже гірське повітря. В коридорах залупав дзвінкий сміх визволеної молодості, перед якою в усій своїй красі відкрилося життя.
Сьогодні школа здає іспити на «відмінно».
ВИПУСКНИКИ
Через тиждень вони покинуть цей будинок. Нікуди правди діти — жаль буде. Адже в цих стінах вони валашають чимало кипучого молодого життя. Тут вони терпіли колись глум, знущання і все те, що випало на долю дітей раніше поневоленого народу. Але тут вони також пережили дні єдиної неповторної радості визволення. Ци \ кілька останніх місяців навчання вирізьбили в їх душах почуття, що його їм ніхто більше не вітре: юну, полум’яну любов до соціалістичної Батьківщини.
Ця любов є сьогодні для випускників путівкою в життя. Кожен з них знає, чого хоче, кожен обрав собі вже шлях, яким простуватиме до своєї мети. А ця мета — віддана праця для народу, для Вітчизни.
Відмінник Богдан Ілечко хоче бути науковим працівником. Його особливо цікавить фізика. Цій дисципліні він присвячував кожну вільну годину, знайомлячись з творами найвидатніших представників цієї галузі науки. Він з хвилюванням розповідає про теорію квантів, а коли піде мова про розбивання атому, очі юнака спалахують вогнем захоплення.