Дехто спитає, чому сьогодні, коли Радянський Союз — переможна країна, країна, на яку сьогодні друзі у всіх країнах дивляться із захопленням, а вороги думають, чи ми маємо атомну бомбу, ми так багато говоримо про «теорії» Грушевського...
Тому що прихильники Грушевського збереглися, що послідовники Грушевського діють... Тому що послідовники Грушевського сьогодні сидять в лісах, що вони продовжують його справу, що вони являються спадкоємцями Гітлера і Гіммлера, що вони зпиІцують кращих представників російського і українського народів, що ця чума виповзає з кабінету Грушевського і па сьогоднішній день.
Далі. Міжнародне становище сьогодні таке, що ми не можемо сидіти склавши руки, що ми не можемо спокійно дивитися, як ворог працює, використовуючи ворожу нам «теорію» Грушевського.
Міжнародно становище тепер таке, що ми мусимо бути завжди напоготові. Це не значить, що війна нависла, як говорять паші вороги, що ось-ось вона розпочнеться. Справа також в тому, що наші можливі військові протйв- пики, враховуючи досить сумний досвід Гітлера, ще дуже довго думатимуть, поки нападуть на нас. Справа і в тому, що вопи дуже довго думатимуть, не знаючи, чи являються вони монополістами атомної бомби. Вопи подумають про це довго і тому, що знають про єдність наших радянських народів, про єдність [трудящих] всього світу. Але чи буде війна, чи не буде війни, цілком очевидно, що вони будуть робити все, щоб нам шкодити. Вони візьмуться і за те знаряддя, яким користується зараз Бандера.
Товариші! Позавчора в місті Штутгарт — американській зоні окупації Німеччини — виступав міністр Бірнс. Виступаючи перед американським військовим і німецьким населенням, він заявив, що німецькі кордони з Польщею па заході не витримують ніякої критики і що їх необхідно просунути значно далі на схід.