Дехто з неспокушсиих в політиці людей сьогодні ди­вується, чому так багато уваги, так страшенно багато ува­ги приділяється боротьбі з «теорією» Грушевського*. Ця боротьба має принциповий характер, це боротьба насам­перед за наше існування як народів, як держави.

Сьогодні майже ніхто не буде заперечувати, що вся ідеологія [українського] буржуазного націоналізму ба­зується на «теорії» Грушевського, що з тихого кабінету цього ученого Грушевського вийшли потім «легіони», якщо можна так сказати, ландскнехтів, саудів, мундиро- ваних і немундированих.

Ми знаємо, що рішуча, послідовна і невгаваюча бо­ротьба з «теорією» Грушевського, як і з практикою [українського] націоналізму, врятувала нашу державу, наш народ від погибелі.

Коли фашисти в 1941 році напали на Радянський Сою?, рівно рік тому вони перемогли Францію.

Протягом трьох тижнів Франція, французька імперія, країна, яка має чи пе на кілька мільйонів населення більше, ніж Україна, лягла перед ногами переможців.

22 червня 1941 року почалася жорстока боротьба за наше існування як народу як держави.

Ця боротьба тривала чотири роки і скінчилася пораз­кою ворога.

Уявіть собі, товариші, що Україна стала в 1941 році один на один проти гітлерівської Німеччини, яка несла за собою всю техніку, усю воєнну техніку, всі сировинні ба­гатства Європи. Якби не російський народ тоді, сьогодні ми тут не сиділи б і не влаштовували збори, а тут ще при вході у цей будинок був би напис «Українцям і со­бакам вхід заборонено».

Здасться, всі сьогодні усвідомили небезпеку, яка висіла над нами, небезпеку, яка змусила б [нас] розділити долю нещасного єврейського народу (коли мова йде про євреїв західних і східних областей, яких знищили на 100 від­сотків).

Недавно опубліковано в світовій пресі доповідну за­писку генерала Штюльпнагеля, написану на початку 1941 року. І генерал Штюльпнагель, і увесь німецький ге­нералітет усвідомлював, що виграти Німеччина в цій вій­ні не зможе, але в цій доповідній записці генерал Штюльпнагель писав: «Німеччина війну буде змушена програти, але, незважаючи на те, що її жде розгром, Німеччина повинна вести далі війну і використовувати окупацію підкорених їй країн для винищування їх на­селення».

Євреїв винищили близько 6 мільйонів], поляків — близько 6 мільйонів], і вирахуйте, скільки вони заморду­вали українців. По доповідній Штюльпнагеля і Гіммлера український народ чекала така ж сама доля.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже