Unknown полностью

Вибачте, що не знаючи навіть, чи це Вас цікавить, повідомляю Вас, що я скінчив саме нову п'єсу «Транс­порт». Тло її — інтервенція в Китаї [1]927, діється в Англії. Маю намір за Вашою згодою переслати Вам її до оцінки.

Хотів Вас просити, пане докторе, о раду, що мені ро­бити з нею. До друку, навіть якщо й годилась, не маю охоти віддавати, а це тому, що волів би бачити її спершу на кону. Це справа нелегка. Театр Стадника ♦, між

нами сказавши, ніщо більше, як другорядна провінціальна шміра ’. Навіть найкращу річ вони можуть похоронити* Ні крихітки зрозуміння стилю, ні дробки смаку, не згадуючи вже про нечувану недбайливість (на першій виставі «Д. К.» *, ніхто майже но вмів ролі, генерали в камердинерських кафтанах і т. д. і т. д.).

На жаль, іншого театру, яким займалася б опінія^{23 24} на Зах[ідній] Україні, не маємо. Гадаю, наколи б я міг бути присутнім па кількох останніх пробах, справа з виставою виглядала б інакше. В кожному разі найкраще було б, якщо б я міг покористуватися Вашою радою в цій справи

З глибоким поважанням

Я. Галану Побажання веселих свят!

ДО М. І. РУДНИЦЬКОГО

29 квітня 1928 р.      Краків, 29 квітня 928

Високоповажний пане докторе!

Оцим дозволю собі переслати щойно переписаний ру* копне. Розгорніть зшиток, прочитайте, і якщо з останньої сторінки поглянуть на Вас три пари великих жагучих очей — пісенька вдалася.

Пісенька? Так, пісенька про три пари очей: про чорні, м'які, мов оксамит²⁵; про сині, хіба як море і небо всу­міш ²⁶; про сірі, сталеві, холодні як лід, гарячі мов во­гонь ²⁷.

Оскар і Хуап. Нема різниці вдач? Можливо, хоч це і пеконечне, та й вони самі —брати рідні, порізнило їх життя, хоч, а може і тому, що в них обох серця — роз­гойдані дзвони, по ті самі, та все-таки дзвони.

Дженні! Коли б вона ... жила, я б молився до неї. Хоч пі, вона жиє, вона ще буде жити, принаймні як я довго житиму.

Не моліться за упокой душі Дженні. Вона не вмерла, вона тільки спить, спить, хоч встав ранок, її збудить сонце*

Земля тремтять, хитаються дзвіниці. Розгойдуються дзвони, колишуться серця. У темряві три пари великих жагучих очей.

Тітуся надією на хутку відповідь.

З глибоким поважанням

Яр, Галан.

Р. S. Бажав би, щоб Ви тільки самі прочитали. За найбільш безоглядний осуд буду тільки вдячний.

ДО М. І. РУДНИЦЬКОГО

25 травня 1928 р.      Краків, 25.V 928

Шановний пане доктореї