Дякую щиро за збірку *. Тим паче вдячний Вам за неї, що багато дечого з неї глибоко зворушує. Попри сильних «Безробітних» і «1914», це торкається особливо дрібніших поезій, як наприклад], прегарний вірш «Кругом високі голі шпилі» або чудова дрібничка «На хмарі напишу». Проте тим прикріше вражають при цьому деякі поезії надто слабкі й формою, і змістом. Не входячи в формальні подробиці, хоч би тому, що мало розуміюся па правилах віршування, хочу вказати на такі неприпустимі, на мою думку, з формального боку місця, як наприклад] :
До чарки щирого вина Долив хтось, ах, отрутні
. Думаю, що краще було перед друком перевести основну чистку збірки, це принесло б їй лише хосен'. Уважав також, що слід було би протиставити суто індивідуалістичному етапові Вашої творчості більше як дві поезії, щоби таким чином збірка мала принайменше рівновагу. Тоді це була б для нас свіжа й поважна позиція.
Але я певен, що надолужите це в вашій слідуючій збірці, віддавши весь свій творчий запал справі, яка своєю величчю й красою єдино зможе дати Вам радість у вашому невмолимому, завжди важкому горі.
У мене по-старому. Жаль мені двох моїх останніх років, мов рідної дитини. Й не знаю, скільки ще днів таких переді мною.
1Корпеть.—
Одне полюбив, та не так я, як мої нерви, це — тишу. Ввечері вона тут тепер така, аж згучна, а за який місяць будуть до світанку тірлікати під мостом гадюки.
Є щось гидке й привабливе в вужах і гадюках. Ці останні менше цікаві. Зате вуж — голова невеличка, очка пронизливі, а над ними, мов дві шкірки 8 помаранчі,— «вуха». Тілищо сіре, безконечне
На мому «засланні» погано те, що сливе вовсім книжок не маю й — кіна. До кіна таки добре стужився.
Пишіть товаришу! Здоровлю щиро.
ДО А. В. ВОЛОЩАКА
Дорогий товаришу!