Отримав твого листа, написаного 5 лютого. Слідно, що ти писала в хвилі роздратування, мабуть, через якусь невдачу, і тому лист вийшов надто песимістичний. Ще 19.1 я вислав оповідання «Мерці плачуть» * дорученим листом і дивуюсь дуже, що ти на 5.ІІ його не дістала. Як дістанеш, то занеси його з моєю світлиною і останньою картиною «Осередку» (забув, як її заголовок: се та картина під тартаком) до «ЛіМу» для зах[ідпо]українського] літературного альманаху і передай Тамарі Галін- ській *. Якщо б цей альманах не мав цього року з’явитись, то занеси «Мерці плачуть» до «Червоного шляху» *. Був Іван * у Макарів і питав у моїй справі. Сказали, аби ждати ще три місяці на відповідь * і що самі мене про зислід прохання повідомлять. Круші *, як пише Іван, мають виїхати найпізніше за місяць. Таке принаймепше сказав йому Богдан *. Іван мешкав тепер вже па Генінга у одного сліпого інваліда, що пише пролетарські поезії *. Львівська фашистівська братія стільки тепер робить, що ніч у ніч танцює та вибирає на балах «расову українку», 074