Unknown полностью

по контролю, экземпляра дополнений. Львовский ТЮЗ сейчас па гастролях в Харькове и обещает к октябрьским торжествам открыть львовский сезон «Оводом». К сожа­лению, у них сейчас довольно безалаберный худрук (Скляренко* ушел в оперный театр). Готовит «Овода» Киевский театр русской драмы. Еще 3 месяца тому назад собирались его ставить 14 украинских театров, по не знаю, как будет после известной статьи в «Литературно», которая соизволила зачислить «Овода» и «Мачеху» к ду­шещипательным мелодрамам (Бальзак — неплохое сосед­ство). Возможно, некоторые директора побоятся. Впрочем, обо всем, что думаю, не замедлю своевременно Вам со­общить.

Кстати, что касается меня лично, я придаю «Оводу» огромное воспитательное, прежде всего, значение, особенно, если речь идет о молодежи. Это то, чего у пас нет.

Крепко жму руку.

Яр. Галан.

ДО ЛЕОНА ШІЛЛЕРА

31 жовтня 1948 р.      31.Х 1948

Випадково (з газет) довідався про Ваше перебування в Москві і, зрозуміло, запалився бажанням поговорити з Вами. Не знаю, чи Ви мене пам'ятаєте. Я Ваш львівський знайомий з 1931/32 років, моє ім'я Галан Ярослав. Неод­норазово телефонував до готелю, але ніяк не міг додзво­нитись; залишався мені єдиний спосіб: написав цих кілька рядків у надії, що Ви в вільну хвилину зателефонуєте до мене (готель «Москва», н[омер] 829, телефон К-2-28-29, вечорами (з 9-ї) вдома). Коли ж Ви не знайдете вільної хвилини, дуже прошу привітати від мене якнайсердечні- ше моїх львівських приятелів, а Ваших колег: режисерів Домбровського і Красновецького і акторів Сухецьку, Жич- ковську і Сурову.

А propos L Розмовляв учора з письменником Желя- бузьким, автором п’єси «Овод», яку ставлять тепер у

¹ До речі (франц.).— Ред.

23 Я. Галан, т. 4

705

Театрі Транспорту, 3 цієї розмови у мене склалось вра­ження, що він був би щасливий, якби ця п'єса знайшла місце і на польській сцені (найближчий спектакль в Те­атрі Транспорту 3 листопада). Зрозуміло, що зустрінеться вона там, у Вас, з шаленим цькуванням з боку польсько­го міщанства, а особливо католицького кліру. Ну, але па­м’ятаймо Вашу «Ричи, Китай!» у львівському театрі.„

Прошу прийняти свідчення глибокої пошани.

Ярослав Галан.

Р. S. З Вами хотів би познайомитись режисер театру ім. Вахтангова — Габружек А. М.

ДО В. П. БЄЛЯЄВА

18 листопада 1948 р.      18.ХІ 48

Щиро дякую за листа. До речі, це вже мій другий лист до Вас (перший передав Пархоменком *).

Результат аналізу хліба також одержав. Просто не хочеться вірити йому: якщо львівський хліб такий хоро­ший, то чому він такий поганий?..