В Донецке уже никто ничего не ждет. Ни выборов в Раду, которым здесь не суждено состояться, ни выборов в ДНР — все понимают, что это фейк. Ни войны, ни мира. Город как будто поместили в пластиковую упаковку и выкачали воздух, а из людей — волю.

Донецк стал городом-призраком, в котором сохраняется лишь видимость жизни. Столица Донбасса погружается в кому все глубже. Как будет выходить из нее — вопрос большой и сложный — пока безответный.

Екатерина Сергацкова, «Украинская правда»

8 октября 2014

<p>Война и выборы </p>

Выборы в Украине и ДНР—ЛНР уже проходят отдельно: 26 октября — в Украине и 2 ноября — в непризнанных «республиках».

26 октября по всей Украине, кроме оккупированных территорий, состоялись досрочные выборы в Верховную Раду. В парламент восьмого созыва избраны «Блок Петра Порошенко» (21,82%), «Народный фронт» (22,14%), «Самопомощь» (10,97%), «Оппозиционный блок» (9,43%), «Радикальная партия Олега Ляшко» (7,44%) и «Батькивщина» (5,68%). Явка — 52,42%.

В парламент вошли командиры практически всех добровольческих батальонов, а также сотник Майдана Владимир Парасюк и казак Михаил Гаврилюк.

<p>Секрет перемоги Яроша у краю недовалених Ленінів</p>Адмінресурс Коломойського на тлі апатії виборців

39-й округ — один із найпарадоксальніших. За списками партій тут найбільше набрав «Опозиційний блок», а за мажоритаркою — лідер «Правого сектора».

Поспілкувавшись із виборцями, представниками ПС та опонентами, кореспондент спробував розібратися, як таке взагалі можливо.

Перемогу Яроша, схоже, визначили декілька чинників: апатія та зневіра значної частини виборців; безумовно, харизма Яроша в очах частини виборців; і не менш безумовно — значний ресурс, вкладений у лідера ПС, — у тому числі недобросовісний адмінресурс.

«Мєсне начальство взяв за ж***»

Синельникове — найбільший населений пункт в окрузі № 39. Перше, що привертає увагу ще на вокзалі, Ленін між ялин. Іще один Ленін — на центральній площі. Та хтось дуже схожий на Маркса — в парку.

Як потім виявиться, Леніна «в сезон ленінопаду» пробували знести, але перемогли прихильники того, аби його залишити.

Із розмов з людьми також очевидно, що місто не настільки «націоналістичне», щоб підтримувати програму «Правого сектора».

— Як від вас узагалі міг пройти Ярош? — сміючись, запитую працівницю залізниці.

— Все в шоке! А шо удивляться? Тут в Украине шо хочешь может быть! — каже працівниця залізниці.

Утім, залізничниця заявила, що «у кого не спроси, все голосовали за оппозицию», але потім за півтора дні в окрузі набагато важче було зустріти людей, які підтримували «Опозиційний блок», аніж прихильників Яроша.

— За опозицію хіба що бабушки. Хоть опозиція і далі сидить, ті самі люди, що при Януковичі, — скоромовкою каже чоловік, який продає саджанці лимонів на базарі. — Жаль, у нас великих мусор-ників нема, як в Києві. Я — за репресії!

Чоловік сміється. Потім починає з любов’ю розповідати про свої саджанці.

Люди, яких розпитую, через одного то ненавидять Яроша, то люблять. Підтримують часом люди, від яких цього не сподівався — наприклад, густо нафарбована російськомовна поштарка літнього віку.

— Ярош мєсне начальство за ж*** взяв! — схвально каже наступний, селянин із району.

— Як він міг узяти їх за ж***?! Звідки у нього такі можливості?

— А єслі тут бійці «Правого сєктора» бігають з автоматами!

Такий варіант здавався надто диким і фантастичним. Як виявилося, місцеве начальство притисли іншими методами. Загальноприйнятими ще з часів попередньої влади.

В окрузі досі залишилося багато графіті Яроша: «Свій за свого, брат за брата». Багато виборців голосували за Яроша тому, що «він свій» — родом із Дніпропетровської області, хоч і не з цього округу. Втім, «своєю» багато виборців називали також і самови-суванку Марію Пустову — людину екс-губернатора Олександра Вілкула.

Відомо, що заступники нинішнього губернатора Ігоря Коло-мойського заявляли про те, що «Блок Порошенка» зливав округи в області під людей Вілкула. Керівник одного з найпопулярніших видань України розповів мені, що перед виборами невідомі люди намагалися розмістити «заказуху» про «безчинства “Правого сектора”». Між іншим, чутки про «безчинства “Правого сектора”» поширювали й по округу, але вони завжди відбувались «у сусідньому районі», й підтверджень їм я так і не знайшов.

Натомість є підтвердження застосування адмінресурсу.

Перейти на страницу:

Похожие книги