Проте прокурори не здаються. Від 7 серпня в Запоріжжі почалися справи в апеляційних судах: військова прокуратура все-таки вимагає «переселити» солдатів із військової частини в СІЗО.
Активісти, яких щойно сповістили 6 серпня ввечері, відразу організували чергові пікети — тепер біля приміщення апеляційного суду.
— Ми їх відіб’ємо, — казала Світлана Василюк, їдучи під суд.
Апеляційний суд залишив бійців на свободі.
Гришин вважає, що прокуратура чекатиме, поки волонтери втомляться, а ЗМІ втратять інтерес до теми:
— Усі хочуть продати гарячі пиріжки, а нікому не цікаво, як робиться тісто, — каже він.
Щодо прокуратури — він каже, що необхідно чинити тиск не на місцевому рівні, а на рівні ГПУ:
— Жінки кричали на прокурорів, а я кажу: прокурори — це просто руки. Голова дала їм наказ — вони й діють.
— А голова хто?
— Генеральна прокуратура, звичайно. Видно, хотіли інших налякати. Бий своїх, щоб чужі боялися.
Він іронічно відмахується від припущення, що військові прокурори просто виконують своє завдання.
— Система прокуратури в нас іще «совкова»: ти начальник, я дурак. Як їм сказали — так вони й діють.
Гришин наголошує, що в Україні — не прецедентне право, але те, як закінчиться справа 51-ї бригади, звісно, важливо й для інших. Наприклад для бійців 72-ї бригади.
— Бо в Запоріжжі — перший випадок в Україні, коли судять за частиною 3 статті 409.
— Бо раніше не було бойових дій?
— Так. Існує юридичний парадокс. Якщо людину призивають в армію і вона не йде — на цьому етапі при найсуворіших розкладах дадуть рік чи два умовно. А тепер, якщо їх засудять, люди будуть думати: навіщо мені взагалі йти під кулі, йти під «Гради», щоб мене потім засудили на п’ять-десять років?
Коли солдатів 51-ї в перші дні називали «зрадниками», то посилалися на 72-гу бригаду, з якої ніхто не потрапив тоді в полон.
Гришин звертає увагу, що, коли на території Росії опинились уже понад 400 бійців 72-ї бригади, їх уже ніхто не називав «зрадниками». Говорять про тактичне рішення, посилаються на спостерігачів ОБСЄ. Водночас Гришин наголошує, що судять за сукупністю обставин, тому якщо обставини будуть різні, рішення будуть різні.
Захист наполягає, що з бійців 51-ї прокуратура повинна остаточно зняти обвинувачення.
Гришин припускає, що нагорі — зокрема в ГПУ — мали б уже зрозуміти свою помилку.
— Якби у нас були розумні політики, вони мали б навіть не просто зняти обвинувачення, а зробити офіційну заяву, мовляв, «проведеною перевіркою встановлено, що наші солдати діяли героїчно. Ми просимо вибачення й захоплюємося їхньою мужністю та стійкістю».
Він зітхає:
— От тоді б я їх заповажав. Але це вже зі світу фантастики.
51-ю бригаду критиковали за то, что другие бригады были в той же ситуации — однако поступили по-иному. Когда через Россию стали отходить и другие бригады — разговоров о «дезертирстве» больше не было.
Счастье близко
С недавних пор Счастье стало перевалочным пунктом для тех, кто бежит от войны: украинские власти организовали на территории военной части МЧС «фильтрационный центр»
К развилке в маленьком поселке Счастье под Луганском, где уже третий месяц идут самые ожесточенные бои на востоке Украины, съезжаются машины. У кого-то к антенне привязан кусок белой ткани, у кого-то на лобовое стекло скотчем приклеен наспех сделанный плакат с надписью «Дети». С недавних пор Счастье стало перевалочным пунктом для тех, кто бежит от войны: украинские власти организовали на территории военной части МЧС фильтрационный центр, куда попадают беженцы через «зеленый коридор».
— Выйдите из машины и идите на регистрацию, — командует мужчина с автоматом, боец Нацгвардии. Пассажиры послушно проходят к площадке, над которой натянута маскировочная сетка. На улице страшная жара, сетка не спасает от солнца. Десятки людей идут с маленькими детьми, собаками, кошками. К столам регистрации, за которыми сидят милиционеры в штатском, выстраивается длинная очередь. Очередь продвигается еле-еле: милиционеры методично расспрашивают о причинах выезда.
— Национальность? — спрашивает один из них молодую женщину.
Вопрос ставит ее в тупик.
— Украинка... Русская... Ну то есть и так, и так... — запинаясь, произносит она.