- А далі що? - Ларкес уважно спостерігав за мною і щось таке собі в голові аналізував.
Я блаженно відкинувся на спинку низького диванчика (за столичною традицією обідати треба було саме так).
- Зараз ми доп’ємо чай, а потім подивимося на тих хлопців, що побили діда. Тепер я знаю, де їх знайти.
Ларкес коментувати не став, але з того, як застигло його лице, було ясно – думки літають в його голові, як божевільні (цікаво буде запитати, які висновки він зробив з побаченого). І взагалі, треба би з ним поводитися обережніше, молодший чи старший, Ларкес – представник влади і може скористатися своїм положення, а я тут задумав геноцид... Хоча, ще невідомо хто кого: коли ми прибули на підказане Шерехом місце, нас чекав не один-єдиний негідник, а цілий натовп збуджених міщан.
Свято у них якесь, чи що, чи я чогось не вкумекаю? Але Шерех божився, що особа, яку я шукаю, десь там, хоча розгледіти хоч щось в такій юрмі було неможливо.
- Злазь, - скомандував я Ларкесу.
- Я з вами, - вперся він.
- Що, вирішив у білі переписатися?
- Ви – некромант, якщо з вами щось станеться, з мене шкуру спустять.
Логічно!
Ми під’їхали, прикидаючись такими собі заінтригованими туристами.
Це був мітинг, влаштований на краю Чумного кварталу, самі розумієте, для кого. Звичайних міщан навколо видно не було, поліції – теж. Ага, це вам не Редстон, за що тут люди свою зарплатню отримують, не розумію! Постамент безіменної кінної статуї перетворили на трибуну, куди по черзі залазили виступаючі з активу і говорили нісенітниці. А чого я, власне, чекав від Чудесників?
- Представники НЗАМПІС повинні займатися своїми прямими обов’язками! Який сенс в існуванні цієї структури, якщо нежиті пожирають наших дітей?! Треба вимагати від них навести в Арангені порядок!
Якщо існував якийсь певний спосіб відштовхнути чорних від справи, то це сказати їм, що вони комусь щось ПОВИННІ.
Я фиркнув.
- Приколися, га?
Ларкес не відповів, зате один зі слухачів вирішив себе проявити:
- А ви не згодні? - настирливо почав він.
- Чорні – не сантехніки, - відрізав я, - потрібні – викликав, не потрібні – вигнав. Раніше треба було бійців підгодовувати, вони б і не розбіглися!
Мужик щось забурмотів, звертаючись до Ларкеса, той дуже переконливо зробив «ш-шоо» і дискусія заглухла. Люди навколо заворушилися, але мені було плювати: якщо вони нападуть, у мене з’явиться привід закінчити збори достроково і впритул помацати потрібного мені активіста. Беззбройна людина чорному магові не супротивник!
- Уряд все влаштував спеціально! - вмішалася помняцкана діваха.
- Так ви протестували, коли скасовували «нагляд», - не зрозумів я, - чи, все-таки, вирішили зекономити?
Ларкес вщипнув мене за поясницю:
- Поїдемо, ну їх.
- Зачекай, послухаємо. Може, що цікаве скажуть! - не погодився я.
І потім, мені що, вдруге Шереха заклинати?
На імпровізовану трибуну виліз добре вдягнений білий, пролунали скупі оплески. Поліції все ще не було.
- Панове! Всі ми бачимо, в якому відчайдушному положенні знаходяться змушені переселенці. Влада повинна...
Я майже одразу перестав слухати промову. Що вони знаходять в цій фігні? Он, очка горять, кулачки стиснуті. Краще би скинулися і найняли чорного мага. І не треба мені про гроші – злиденним краухардцям вистачає, і цим би вистачило. Але люди не шукають легких шляхів, їм простіше залізти в гноївку і сидіти там, закликаючи владу до відповідальності. А як ще назвати спроби поселитися в Хо-Каргу?
- Не неправі, молодий чоловіче, - не хотів відчепитися від мене мужик, - погодьтеся, в Арангені ніколи не було такої кількості нежиті!!
Я зітхнув:
- Тобі сказати правду, чи щоби приємно було? - Ларкес знову ущипнув мене в поясницю, і я штуркнув його ліктем. - Запам’ятай: поріг перетинає приблизно в тисячу разів більше нежиті, ніж реєструється, але більшість феноменів не встигає визріти і розпадається зі світанком: закрута попадає на сушу, фома – у відкрите поле, Відьмина Проплішина – на камéні, а не в пісок. І – все. Поки нежить не визрів, будь-який дурень з сільничкою може його відіслати. Просто «нагляд» треба годувати постійно, а не лише тоді, коли ґулі тебе з хати виженуть. І профілактикою займатися регулярно, для цього цілий закон написано!
Хоча, перед ким я розпинаюся? Ну їх в баню! До речі, помитися їм і справді не зашкодило б. Мужик продовжував щось бубнити, але мою увагу привернуло інше: за моїми відчуттями, оратор почав щось ворожити. Був би я нормальним чорним, і ця махінація йому би зійшла з рук – білих магів серед слухачів не було (всі нервові особи розбіглися з появою агресивно налаштованого натовпу), але некромантія привчила мене відчувати найтонші коливання середовища, а саме так і проявляється магія. Не дивно, що народ так завівся, при отаких методах «агітації». Ну, шахраю, тримайся! Я давно хотів подивитися, як діє чорне Джерело на білих магів, але на знайомих пробувати не хотів – жорстоко. А тут такий випадок! Зараз, коли він відкрив канал, всі його відчуття – суцільний оголений нерв...
