Ймовірно, інші некроманти також відчували щось подібне – після прибуття в табір, всі блискавично розбіглися по своїх закутках, і більше я нікого не бачив.
Приходила лікарка з активу, намагалася дати мені заспокійливе. Посміхнувся, взяв і вилив. Потім мені стало соромно, вибачився, ніс дурниці про шкоду хімічних релаксантів і необхідність досягнення душевної гармонії. Здається, концепція чорного, який розмірковує про душу, налякала її набагато сильніше, аніж вилитий еліксир.
Ніч минула, як примара, а зранку, лише прокинувшись, я взяв рушника і пішов на море купатися. Питається, чого? Того, що якщо раніше я був абсолютно байдужим до водяних процедур, то тепер мене переслідувало дурне переконання, що бути на морі і повернутися без загару – западло (спогади про тупі розваги древніх людей йшли в комплекті з алхімічними секретами). І що характерно: старі маги якось зуміли з цим впоратися.
Я розстелив на гальці велике простирадло і почав приймати сонячні ванни. У цьому дебільному занятті до мене негайно приєднався Алекс.
– П-привіт. Н-ну, як?
- Успішно, – я не став діставати його особливостями некромантичних ритуалів. – Ти взагалі –то там був?
- Н-ні, не п-пус-к-ка...
- Зрозуміло.
І справді, всі ці похмурі коридори і відчуття глибини могли остаточно вивихнути мозок вразливого білого.
- А чого ви наверху не копаєте?
- Н-навіщ-чо?
- Тут був насипний острів – спочатку зробили стіни, потім набили всередину всякого мотлоху, а зверху засипали пісочком і звели будинки. Залишки вулкана захищали все це від морських течій, а то, що каменів не видно, так це чи то верх корінної породи за стільки років просів, чи то море піднялося, словом, рівень фундаментів опинився трохи нижче рівня води під водою. Напевно що під нами дофіга артефактів.
Алех з цікавістю оглядів ребруваті дюни.
- З чого ти взяв?
- Массі це знала, - пояснив я. І у відповідь на зацікавлений погляд: – Мессіна Фаулер, небіжчиця, яку ми піднімали. А про що ти подумав?
- Т-треба б-би к-копнути....
Я знизав плечима. Білий міг проникнути в минуле лише так – через уламки каменів і шматки кераміки, побачити світ очима померлих йому було не дано. Яка іронія! Кожного білого від народження переслідує природня здатність розуміти і співчувати, але при цьому добитися ТОТОЖНОСТІ може лише чорний.
А потім півдня побиватися, що нема парасольки і зручного лежака на пляжі. Казна-що!
Рішуче згорнувши простирадло, я вирушив шукати когось більш тверезомислячого, ніж пришиблений ритуалом некромант. Наприклад, нашого полковника. Це ж він придумав підіймати зомбі, так?
Армійський емісар окупував їдальню, як найбільший намет зі столом, де і сидів, обклавшись паперами.
- Ну що, розкрили ви свою таємницю?
Стівенсон поплескав по пачці листків перед собою:
- Поки що мені перепадає лише потік свідомості. Від вас я звіту не вимагатиму – це не входило у ваш контракт, та і спогади у всіх все одно будуть однакові.
«От тільки знайти вірне толкування для цих спогадів зуміють далеко не всі,» - подумав я, але вголос нічого не сказав. Мені ще тут застрягнути не вистачало!
- Скажу прямо, до цього часу потойбічні феномени в якості причин апокаліпсису ніхто не розглядав, - Стівенсон набив люльку якоюсь виключно смердючою травою і розкурив її, наплювавши на шкоду, яку та завдавала здоров’ю оточення. - Уряд і лідери білої спільноти організовували масштабні дослідження, але нікому жодного разу не вдавалося виявити сліди природніх катаклізмів, які би відповідали датам гіпотетичних палеокатастроф. Некромантія була нашим останнім козирем. Тепер дослідження доведеться починати заново...
«Хочу все знати» – вічний принцип. Однак, треба визнати – вони вибрали оригінальний спосіб шукати відповіді на свої запитання. У мене було глибоке переконання, що Мессіна вважала допити небіжчиків дитячою казкою.
- Я взагалі не пам’ятаю, щоби там фігурували маги.
- Решта теж на цьому наполягає, - похмуро кивнув полковник, - і про Кейптауер ми знаємо одну інтересну штуку: це був не притулок вибраних, а тюрма, в якій, серед всіх інших, відбував покарання останній чорний маг своєї епохи. Схожості не помічаєте?
- Як це чорний маг міг бути останнім? - обурився я.
- Не знаю, але тут не може бути різних толкувань. Цей маг – легендарний король, який правив островом триста років. Природньо, його життя нащадки описували з максимальними подробицями, з яких ясно видно, що інших чорних магів, крім нього, не було ні тоді, ні довгий час після того. Саме він ввів у практику ритуал примусового Здобуття Сили – не міг собі дозволили чекати на наступника.
«
