- Он як? - в голосі Ларкеса з’явилася ретельно відкалібрована порція отрути. - А дозвіл на усунення моїх співробітників вони також отримали? «Жертвуємо заради майбутнього?»
Девіз Чудесників справив на співрозмовника враження грому і блискавки, в трубці запанувала мовчанка.
- Ось що, дорогий, - координатор дозволив голосові задзвеніти від люті, - якщо у моєї служби в Суессоні виникнуть хоч найменші труднощі, особливо зі сторони преси, подробиці ваших розваг в Кафолку моментально стануть відомі всім. Так, так, ті самі «роботи» з вивчення природних функцій Джерел. Готовий заприсягтися, що заборонених сект одразу ж виявиться дві!
Трубка затрепетала зі страху.
- Будь здоровий, мій дорогоцінний.
Задоволений створеним враженням, Ларкес перервав розмову. Координатор давно дійшов до висновку, що періодичний прочухан потрібен не лише чорним. Білі також уміють зариватися, час від часу їх слід тикати рилом в наслідки благих намірів, що регулярно ведуть до Пекла. Чисто для моціону слід тикати...
Наступним було викликано секретаря.
- Організувати операцію інформаційної підтримки в Суессоні. Потрібно нівелювати висловлювання про присутність Чудесників, в ідеалі – сфабрикувати повідомлення про загибель маніяка.
Секретар кивнув і вийшов. Ларкес провів його відсутнім поглядом. Цього співробітника треба буде позбавлятися – молодий чоловік так і не зміг усвідомити, що його начальник нікому нічого не винен. Наприклад, абсолютно не зобов’язаний справляти хороше враження на всіх підряд, включно з шофером і прибиральницею. Секретар, який працює в офісі старшого координатора, повинен тримати свою думку при собі або взагалі не мати думки (як і всі чорні, Ларкес дуже серйозно ставився до питань ієрархії).
Координатор повернувся до вивчення доповіді, яку при появі підлеглого, не задумуючись, прикрив якоюсь довідкою.
Один з підозрюваних зустрівся з особою, зв’язок якої з Чудесниками доказів не потребував: білий патріарх, ярий борець з Інквізицією, ратував за волю для проявів магії, і при цьому – творець знаку, що обмежував чорне Здобуття. Старий був відомий як колекціонер древніх артефактів, але оглянути його колекцію жодному співробітнику НЗАМПІС поки не вдавалося. Шляхи двох людей перетнулися буквально на пару хвилин, але Ларкес був певний – передача естафети лідерства секти відбулася.
Отже, в фокусі уваги сектантів – Септонвіль, спокійне містечко на сорок тисяч жителів, оточене пасовищами і кам’янистими пагорбами. Логічно: поки НЗАМПІС лихоманить від подій у Редстоні, місті-мільйоннику, основна дія буде розвиватися в глухій місцині, де місцевий «нагляд» цілком впевнено контролює ситуацію, не дивлячись на значну кількість біженців з Краухарда.
Біженці! Як і належить чорному, Ларкес відчував зневагу до невдах. Люди, які через свою дурістю чи гординю не зуміли прийняти звичаї нової батьківщини, заледве Краухард почав знову виправдовувати свою легендарну репутацію, кинулися звідти геть, як череда нерозумних баранів. Природньо, що в своїй невлаштованості вони звинуватили кого завгодно, лише не себе самих. Чудове поживне середовище для сектантів – саме серед таких недоумків вони і набирають людський матеріал.
Очевидно, що Септонвіль уже просякнутий впливом Чудесників, як невезучий дуб – грибницею Відьминої Пінки; приїхати в місто чужій людині, не привертаючи уваги, нема чого і думати. Що ж може відволікти прискіпливого спостерігача, дозволити наблизитися, не сполохавши? Пальці координатора склалися в незрозумілу фігуру – Ларкес посміхався своїм думкам.
Шапіто! Так-так, цирк зі слонами, дресированими ведмедями, повітряними гімнастами, похмурим Чорним Магом і бандою рудих клоунів. В шумному натовпі серед строкатих вагончиків легко можна сховати цілий штурмовий полк, а вже для двох незнайомих одне з одним людей місце знайдеться без проблем.
Я стояв і тупо розглядав пліснявий камінь, який гордо лежав посеред акваріума. Так от як виглядає це чудо білої магії, рудні бактерії – трохи білого слизу на поверхні каменюки. Потім воду з акваріума слід злити, зцідити, висушити, пропекти, і отримати нуль-нуль-не доженеш грамів чистого продукту. На мій погляд, такий метод не виправдати навіть при добуванні платини.
Над створенням цеї популяції Полак працював кілька місяців, з собою в Суессон він привіз майже готовий організм, який треба було зовсім трішки доробити, враховуючи місцеві умови. Ось в цьому і криється непередавана специфіка білої магії: алхімік виготовляє комплектуючі і збирає річ, чорний маг створює прокляття і змушує його жити власним життям, а ці діячі беруть живу істоту і міняють її так, щоби вона набула потрібних властивостей.
- Створювати новий організм з мінералів – це самий лише клопіт і жодного сенсу, всі базові варіанти перепробували до нас. Надзвичайно важко переплюнути в передбачливості її величність еволюцію.
Закляття задавало лише загальний вектор змін. Наскільки я зрозумів, майстерність мага полягала в тому, щоби задумане не перекреслило інші корисні властивості організму, включно з життєздатністю.
