Коли я отримав обновлений контракт, то був до нього морально готовим і повним ентузіазму. Проводжали з музикою – грав заново зібраний грамофон. В кінці кінців, не щодня знаходиться чорний, готовий постраждати за суспільні інтереси!
Райк, якимось чудом взнавши про захід, приперся на вечірку без запрошення і нажерся так, що змушений був у нас заночувати. Це був не найгірший варіант: якщо вірити печатям, хтось інший теж настрополився було приєднатися до проводів, але, відчувши присутність начальства, звалив геть. (Банда чистильників, які заправляються на дурничку, мені вдома ні на що не здалася.)
Чвертка круто ризикував, глузуючи з моралі і звичок бойових магів (головне – не заплутатися, хто з присутніх знає про мої походеньки в Арангені, а хто ні). Полак стримано обурювався відсутністю громадянських свобод (офіційно мене викликали на обов’язкові для випускників кафедри армійські збори), і лише Йоган сидів у куточку, печально розглядаючи горнятко з морсом. В принципі, меланхолія – нормальний стан для білого, головне, аби він про справи не забував. Як там у нього просувається мій епохальний проект? Роботи, закликані забезпечити моє щасливе майбутнє, не можна пускати на самоплив – хоча офіційне використання рудних бактерій вважалося безперспективним (возися – не хочу), завжди залишався ризик, що якийсь паразит встигне першим.
- Ну, як наші успіхи?
- Нормально, - кивнув він, але властива білим чесність змусила його додати. - Повільно лише. Раніше я не працював з хордовими, деякі питання доводиться вирішувати з нуля.
- А конкретніше? Я ж у цивілізацію зібрався, може, там, купити що треба, чи в літературі поритися?
Він насупився, очевидно, намагаючись сформулювати свої проблеми простою, доступною мовою.
- В системі виявився природній бар’єр, - нарешті, вродив він. Присутність хижака дозволяє відібрати кращі екземпляри виробників, але не дає їм розмножуватися. Вивести рибу, яка не пожирала б молодь, у мене не виходить. Доводиться щоразу діставати касети, відділяти бурильників і розводити їх в окремому ставочку.
У мене з’явилося відчуття, що таку дурну рибу, яка би билася головою об камінь, якщо поряд плаває м’яке і їстівне, не вийде створити навіть з допомогою найбілішої магії. А це серйозна неприємність! Почнемо з того, що виймати з акваріума касети з рудою – завдання не для слабких духом (я для цих цілей змонтував їм травéрсу – вони ж важать по два з гаком центнери кожна), а від спроб уявити, як таке буде виглядати в промисловому масштабі, у мене просто мізки скручувало.
- Чуєш, а може, нам ще один акваріум купити? Будемо вигрібати час від часу рибу з основного і саджати туди.
Хоча ворушити сачком в ємності, яка тхне кислотою, намагаючись відловити шустрих пуголовків, – теж задоволення ще те.
Якби оце мені почали давати поради, як робити свою роботу, я би послав нахабу, не вникаючи, розумне щось мені кажуть, чи ні. А от на обличчі Йогана відбилася напружена розумова діяльність. Знати б, що його так пробрало. У нього що, сачка немає? Та ні, є, я точно бачив. Потім – бабах! Погляд в безконечність – наш природник знову випав з реальності. Добре, сам винен, я йому в Фінкауні книжок про акваріуми міг пошукати, а тепер хай розбирається, як хоче. Він магістр чи ні? Цей білий просто зашугав мене своїми проблемами!
Зранку виявилася користь і від Райка, який вже встиг переварити халявну їжу: мені знадобилася допомога, щоби доставити на станцію багаж і пса-зомбі. Чистильник погодився з ентузіазмом. Навіть підозріло. Враховуючи, що всякого чорного надзвичайно важко сподвигнути на роботу задарма, на якусь вигоду він, значить, все-таки розраховував. Чує моє серце, без мене мій дім заселять, доведеться потім нахлібників з бійкою виганяти.
Чим ближче був час від’їзду, тим більше знаходилося приводів для того, щоби залишитися. Я раптом зрозумів, що до смерті не хочу нікуди їхати, хоч і Фінкаун, і Кейптауер були мені цікаві. Напевне, досвідчений Чарак в такій ситуації просто щез би, нікому нічого не пояснюючи, але мною заволоділа типова чорномагічна впертість. Я звик, що нові справи даються мені легко, і хотів відчувати цю легкість, наплювавши на об’єктивні причини і смутні передчуття. Перша ніч в дорозі пройшла майже без сну, а потім каламуть занепокоєння відступила, залишивши після себе лише легке подивування.
Видно, духи предків, які намагалися попередити мене про грядущі неприємності, від душі плюнули на непокірного нащадка і вмили руки. Дали мені можливість розгрібати майбутні проблеми самотужки.
Глава 22
Існує не так вже і багато речей, здатних привести чорного мага в стан абсолютного, неземного блаженства; як правило, всі ці речі тягнуть за собою кримінальну відповідальність і суворе засудження з боку суспільства. Чи варто пояснювати, з яким ентузіазмом Едан Сатал сприйняв пропозицію «наваляти сектантам»? Для відновлення душевного спокою бойовому магові недостатньо було просто запроторити зловмисників у буцегарню; пошкодувати про замах на його дітей мусіли всі (абсолютно всі!) хоч якось причетні до злочину.
