Лео радів, що ширяє, інакше він би не встояв на ногах. Він уявив себе на місці Френка, таким вразливим, що його життя могло згоріти будь-якої миті. Скільки довіри потрібно, щоб віддати своє життя... свою долю... комусь іншому до рук?
Френк, вочевидь, обрав для цього Хейзел. Тож коли він побачив, як Лео... хлопець, здатний, коли йому заманеться, викликати вогонь... впадає за нею...
Лео здригнувся. Не дивно, що він не подобався Френку. І раптом здібність здорованя до перетворень на різних тварин уже не здавалась такою крутою... Ціна за неї була занадто високою.
Лео пригадав рядок з Пророцтва Сімох, той, що подобався йому найменше: «У полум’ї й бурі світ гине знову». Дуже довго він уважав, що гроза — це Джейсон або Персі — можливо, обидва. Лео — вогонь. Ніхто цього не говорив, але зрозуміти було неважко. Вчинки Лео можуть вирішити долю світу. Якщо він припуститься помилки у виборі, світ буде знищено. Чи пов’язаний Френк якимсь чином із цим рядком? Лео вже припустився багатьох помилок. Він цілком міг випадково спалити заживо Френка Чжана.
— От ви де! — голос Бітоса змусив Лео здригнутись.
Бітос і Афрос пливли до них, поміж ними бовтався блідий Френк, але начебто живий-здоровий. Він пильно подивився на Лео з Хейзел, наче намагався зрозуміти, про що вони говорили.
— Ви вільні піти, — промовив Бітос.
Він відкрив свій в’юк і повернув їм конфісковане майно. Лео ніколи ще так не радів, надягаючи свій пояс.
— Скажіть Персі Джексону, що він може не хвилюватись, — промовив Афрос. — Ми зробили висновок з вашої розповіді про поневолених морських істот в Атланті. Кето і Форкія необхідно спинити. Ми відрядимо в похід підводних героїв — вони переможуть богів і звільнять полонених. Може, Сайруса?
— Або Біла, — запропонував Бітос.
— Так! Біл чудово підійде, — погодився Афрос.
Хай там як, ми вдячні, що Персі нам повідомив про це.
— Вам варто поговорити з ним віч-на-віч, — припустив Лео. — Ну, розумієте, син Посейдона і все таке.
Обидва рибо-кентаври похмуро похитали головами.
— Іноді краще не зв’язуватися з кров’ю Посейдона, — промовив Афрос. — Авжеж, ми у дружніх взаєминах з богом моря, але відносини між підводними божествами... складні. А ми цінуємо свою незалежність. Однак передайте Персі нашу вдячність. Ми зробимо все, що в наших силах, щоб затримати чудовиськ Кето та прискорити вашу подорож через Атлантику, але знайте: в античних землях, у
Френк зітхнув.
— Не сумнівався.
Бітос поплескав здорованя по плечу.
— Усе з тобою буде добре, Френку Чжане! Продовжуй практикувати перетворення на морських істот. Короп — це непогано, але спробуй португальський кораблик[17]. Пам’ятай, що я тобі показав. Головне — правильно дихати.
Френк, здавалось, зараз помре від сорому. Лео прикусив губу, сповнений рішучості не сміятись.
— А ти, Хейзел, — промовив Афрос, — приходь знову, приводь свого коня! Знаю, ти стурбована тим, що згаяла час, провівши ніч у нашому світі. Хвилюєшся за свого брата Ніко...
Хейзел стиснула свій кавалерійський меч. — Ви знаєте, де він?
Афрос похитав головою.
— Точно не знаю. Але коли ви будете ближче, то відчуєте його присутність. Не варто боятись! Щоб урятувати його, ви мусите дістатися Рима за день, але час ще є. І ви
— Так, — погодився Бітос. — Його роль істотна для вашого походу. Не знаю точно чому, але відчуваю, що це так.
Афрос поклав руку Лео на плече.
— А щодо тебе, Лео Вальдезе, то тримайся Хейзел та Френка, коли дістанетесь Рима. Я відчуваю, що вони зіткнуться з... гм,
— Технічні складнощі? — спитав Лео.
Афрос усміхнувся так, наче це були чудові новини:
— А ще у мене подарунки для тебе, хоробрий штурман «Арго II»!
— Мені більше подобається вважати себе капітаном, — промовив Лео. — Або головнокомандувачем.
— Шоколадні тістечка! — гордо промовив Афрос, вкладаючи Лео до рук старомодний кошик для пікніку, оточений повітряною бульбашкою. Лео сподівався, що це захистись тістечка і вони не перетворяться на солону слизьку кашу. — У цьому кошику ти також знайдеш рецепт. Не клади забагато масла! У цьому вся хитрість. А ще я дав тобі рекомендаційний лист до Тіберіна, бога Тибру. Коли дістанетесь Рима, твоїй подрузі, доньці Афіни, він знадобиться.
— Аннабет... — промовив Лео. — Гаразд, але навіщо?
Бітос усміхнувся.
— Вона йде за Знаком Афіни, хіба ні? Тіберін може стати її провідником у цьому поході. Він стародавній, гордий бог, який може бути... складним, але для римських духів рекомендаційний лист означає все. Це переконає Тіберіна допомогти їй. Сподіваюсь.
— Сподіваюсь, — повторив Лео.
Бітос дістав три маленькі рожеві перлини зі свого в’юка.
— Ну, час вам вирушати, напівбоги! Чудового плавання!
Він жбурнув у кожного з них по перлині. Навколо них утворились три мерехтливі рожеві бульбашки.
Вони почали підніматись на поверхню. Лео встиг тільки подумати: «Ліфт із прогулянкових кульок для хом’яків?», коли бульбашки прискорились і шугонули до віддаленого сонячного сяйва угорі.
