— Ахелой позбавив тебе вибору, — продовжив Джейсон. — До того ж, сумніваюсь, що блискавка його вбила. Він античний бог. Він не може померти, поки існує ріка. І він зможе жити без рога. Якщо тобі довелось збрехати про Геркулеса, що ж...
— Я не брехала.
Джейсон витріщився на неї.
— Пайпс... у нас немає вибору. Геркулес уб'є...
— Геркулес не заслуговує на нього. — Пайпер не знала, звідки черпає свій гнів, але ніколи ще не почувалась у чомусь настільки впевненою.
Геркулес — злий та нікчемний егоїст. Він скривдив багатьох і не збирався спинятись. Можливо, у нього було важке життя. Можливо, боги були несправедливими до нього. Але це його не виправдовувало. Герой не має влади над богами, але має над собою.
Джейсон ніколи б не став таким. Він ніколи б не звинувачував інших у своїх бідах або не ставив образу вище правого діла.
Пайпер не збиралась повторювати долю Деяніри. Не збиралась миритись із бажаннями Геркулеса, тільки тому що він вродливий, сильний і лякає її. Цього разу він не отримає бажаного — не після того, як погрозив їх убити та відрядив принизити Ахелоя тільки через свою ненависть до Геї. Геркулес не заслуговує на ріг. Пайпер поставить цього вискочку на місце.
— Маю план, — промовила вона.
Пайпер пояснила Джейсону, що він має робити. Вона навіть не усвідомлювала, що вкладає чари у свої слова, поки очі хлопця не стали наче скляними.
— Як скажеш, — пообіцяв він, а потім кілька разів кліпнув очима. — Ми швидше за все помремо, але я допомагатиму тобі.
Геркулес чекав на них точно там, де вони його залишили. Він пильно дивився на «Арго II», пришвартований між стовпами. Позаду нього заходило сонце. З кораблем начебто все було гаразд, але Пайпер почала сумніватись у розважливості своїх намірів.
Пізно відмовлятись від задуманого. Вона вже надіслала до Лео Іридо-повідомлення. Джейсон був готовий. А побачивши Геркулеса знову, вона ще завзятіше вирішила, що він не отримає бажаного.
Геркулес не дуже зрадів, побачивши Пайпер з бичачим рогом, але сердитих зморшок на його обличчі стало трохи менше.
— Добре, — промовив він. — Ви дістали його. У такому разі можете йти.
Пайпер швидко поглянула на Джейсона.
— Ти чув його. Він дав дозвіл. — Вона повернулась до бога. — Отже, наш корабель зможе пройти в Середземне море?
— Так, так. — Геркулес клацнув пальцями. — А тепер ріг.
— Ні, — відповіла Пайпер.
Бог нахмурився.
— Перепрошую?
Вона здійняла ріг достатку. Після того як Пайпер відрізала його від голови Ахелоя, ріг спорожнів і став гладким та темним усередині. Він не здавався чарівним, але Пайпер розраховувала на його силу.
— Ахелой мав рацію, — промовила вона. — Він — твоє прокляття, так само як ти — його. Ти жалюгідна подоба героя.
Геркулес витріщився на неї, наче вона говорила японською.
— Ти усвідомлюєш, що я можу вбити тебе одним пальцем, — промовив він. —
— Стулити пельку, — перервав Джейсон і оголив меч. — Може, Зевс таки й відрізняється від Юпітера. Я б нізащо не терпів брата, який поводиться, як ти.
Жили на Геркулесовій шиї стали пурпуровими під колір його одягу.
— Ти не перший напівбог, якого я вб’ю.
— Джейсон кращий за тебе, — промовила Пайпер. — Але не хвилюйся. Ми не маємо наміру битися з тобою. Ми залишимо цей острів, але разом із рогом. Ти не заслуговуєш такої нагороди. Я залишу його собі, щоб пам’ятати, яким
Ніздрі бога роздулися.
— Не згадуй цього імені! Ти серйозно гадаєш, що мене хвилює твій жалюгідний хлопець? Ніхто не сильніший за мене.
— Я не казала, що сильніший, — зауважила Пайпер. — Я сказала «кращий».
Пайпер спрямувала отвір рога на Геркулеса. Вона відпустила всі образи, сумніви і злість, що носила за собою аж з Табору Юпітера, та зосередилась на чудових митях, що розділила з Джейсоном: як вони ширяли над Великим Каньйоном; як гуляли узбережжям у таборі; як трималися за руки під час табірних співів та спостерігали за зірками; як сиділи біля полуничних полів задушливими днями та слухали гру сатирів на сопілках.
Вона подумала про майбутнє, у якому велетнів переможуть, Гея засне, а вони щасливо житимуть разом — без ревнощів, без чудовиськ, з якими потрібно битись. Думки оповили її серце. Пайпер відчула, як ріг достатку починає теплішати.
Їжа ринула з рога потоком, потужним, наче течія ріки Ахелоя. Лавина свіжих фруктів, запашних булочок та копчених окостів з головою накрила Геркулеса. Пайпер не розуміла, як усе це пройшло крізь отвір рога, але подумала, що баранина особливо доречна.
Коли ріг вивергнув стільки добра, що ним можна було б заповнити цілий дім, потік зупинився. Пайпер почула, як волає та борсається Геркулес десь на глибині купи. Вочевидь, навіть найсильнішого бога у світі можна заскочити зненацька, якщо засипати його свіжими продуктами.
— Забираймось! — сказала вона Джейсону, який забув про цю частину їхнього плану й ошелешено витріщався на фруктову купу. — Забираймось!
