Велетні стали перед Персі, але не звернули на нього жодної уваги. Натомість вони втупили очі в темряву.
— Ми тут, — повідомив Ефіальт.
Попри його розкотистий голос, слова розчинились у печері, стаючи тихішими та втрачаючи свою силу з кожним відлунням.
Високо вгорі хтось відповів:
— Так. Я бачу. Ці вбрання важко не помітити.
Голос змусив нутрощі Персі затягнутись у десять вузлів. Він здавався жіночим, але зовсім не людським. Кожне слово було шиплячим сплетінням численних звуків, наче рій африканських бджіл-убивць навчився в унісон розмовляти англійською.
Це не Гея. Персі був упевнений у цьому. Але кому б не належав цей голос, він змусив велетнів хвилюватись. Вони почали тупцюватися (переступати зі змії на змію) і з повагою похилили голови.
— Звісно, Ваша Милосте, — промовив Ефіальт. — Ми принесли звістки про...
— Чому ви так одягнені? — поцікавилася істота в темряві. Вона, здавалось, була дуже далеко, що Персі цілком улаштовувало.
Ефіальт роздратовано зиркнув на брата.
— Мій брат мав надягнути щось інше. На жаль...
— Ти сказав, що сьогодні майстром кинджалів буду я, — заперечив От.
— Я сказав, що майстром кинджалів буду я! Ти мав бути фокусником! Ах, пробачте мені, Ваша Милосте! Нащо вам слухати наші сварки. Ми прийшли, як Ви просили, щоб сповістити новини. Корабель наближається.
Її Милість, ким би вона не була, видала кілька лютих свистів, схожих на звук проколотої шини. Здригнувшись, Персі збагнув, що вона сміється.
— Коли?
— Вони мають прибути до Рима невдовзі після світанку, — промовив Ефіальт. — Звісно, їм доведеться пройти повз золотого хлопчика.
Велетень презирливо ошкірився, наче був не найкращої думки про «золотого хлопчика».
— Сподіваюсь, вони благополучно дістануться, — промовила Її Милість. — Буде дуже прикро, якщо їх спіймають раніше. Ви все підготували?
— Так, Ваша Милосте. — От вийшов уперед, і печера затремтіла. Під лівою змією Ота з’явилась тріщина.
— Обережно, телепню! — заричала Її Милість. — Хочеш повернутись у Тартар коротким шляхом?
От поспішно позадкував. Його обличчя пройняв жах. Персі усвідомив, що підлога, яка здавалась твердою, наче камінь, насправді була, як лід на Алясці, — у деяких місцях міцна, в інших... не дуже. Він зрадів, що це має у снах ваги.
— Це місце незабаром розвалиться, — попередила Її Милість. — Усе тримається разом тільки завдяки моїй майстерності. Століттями стримувати гнів Афіни складно, до того ж під нами ворушиться вві сні велика Матір Земля. Між двома цими силами — моє гніздо... що ж, дещо зносилось. Сподіваюсь, ця дитина Афіни виявиться гідною жертвою. Вона може стати моєю останньою іграшкою.
Ефіальт важко глитнув. Він не відводив очей від тріщини.
— Незабаром це стане несуттєвим, Ваша Милосте. Гея пробудиться і винагородить усіх нас. Вам більше не доведеться охороняти це місце або приховувати ваші творіння.
— Можливо, — промовив голос у темряві. — Але я сумуватиму за солодким смаком помсти. Ми чудово попрацювали разом упродовж усіх цих століть, чи не так?
Близнюки вклонились. Монети у волоссі Ефіальта заблищали. Персі з жахом збагнув, що деякі з них — срібні драхми. Точнісінько таку саму Аннабет отримала від своєї мами.
Він пригадав, як вона розповіла йому, що у кожному поколінні кількох дітей Афіни посилали на пошуки втраченої статуї Парфенону. Жодний з них не досяг мети.
Сотні монет у волоссі Ефіальта — сотні трофеїв, зібраних за століття. Персі уявив, як Аннабет стоїть одна у цьому темному місці. Як велетень бере її монету та додає до своєї колекції. Персі закортіло вхопитися за меч та подарувати велетневі нову зачіску, що починалась би з шиї. Але він був безсилим щось вдіяти, тому міг тільки споглядати.
— Е, Ваша Милосте, — збентежено промовив Ефіальт. — Дозвольте вам нагадати, що Гея хоче, аби дівчину захопили живою. Ви можете її катувати. Звести з розуму. Що забажаєте, звісно. Але її кров має окропити стародавні землі.
Її Милість зашипіла:
— Для цього можна скористатись іншими.
— Так, — промовив Ефіальт. — Але бажано, щоб це була саме ця дівчина. І хлопець... син Посейдона. Ви чудово розумієте, чому ці двоє найкраще підходять для цієї справи.
Персі гадки не мав, що це означає, але йому захотілось розтрощити підлогу та відрядити цих двох тупих близнюків у безодню. Гея нізащо не отримає його крові, хоч які там у неї справи, і дідька лисого він дозволить комусь кривдити Аннабет.
— Побачимо, — пробурчала Її Милість. — А тепер залиште мене. Дбайте про власні приготування. Ви отримаєте свою виставу. А я... я працюватиму в темряві.
Сон розчинився. Персі зіскочив з койки.
Джейсон стукав по відчинених дверях каюти.
— Ми опустились на воду, — з украй змученим обличчям промовив він. — Твоя черга.
Персі спочатку вагався, але потім усе ж таки розбудив Аннабет. Він вирішив, що навіть тренер Хедж не заперечуватиме їхній нічній розмові, якщо вона може врятувати Аннабет життя.
