«Лише одну мить...» — сказав він, змушуючи її зупинитися, поклавши одну руку на двері.
Ilea turned around and looked at him. “Yes?”
Ілея обернулася і подивилася на нього. — Так?
“You… are part of a healing order?” he asked, his voice a little different.
— Ти... є частиною ордену зцілення?» — запитав він, його голос був трохи іншим.
“What if I’m not?” she asked carefully.
«А якщо я не буду?» — обережно запитала вона.
Splicer sighed and rubbed his brow. “Do close the door for a moment. You found a ruin and learned and got that healer class, didn’t you?”
Сплайсер зітхнув і потер чоло. — Зачиніть на мить двері. Ви знайшли руїну, навчилися і отримали цей клас цілителя, чи не так?»
He figured it out! Well, I do probably come off like an adventurer who stumbled on some old ruin and found a strong healer class… which is exactly what happened. Well, I wasn’t an adventurer back then, more a frightened college girl.
Він це зрозумів! Ну, я, мабуть, виглядаю, як авантюрист, який натрапив на якусь стару руїну і знайшов клас сильного цілителя... Що і сталося. Ну, тоді я не була авантюристкою, а скоріше переляканою студенткою.
“Hypothetically…” she started.
«Гіпотетично...» — почала вона.
“Hypothetically, you should know about the dangers of operating as an independent healer. Some of the established orders do not like people offering their own services. Joining the guard, a country’s military in the east, or even one of the orders would probably be safer,” he said.
"Гіпотетично ви повинні знати про небезпеку роботи незалежного цілителя. Деяким з усталених порядків не подобаються люди, які пропонують свої послуги. Приєднатися до гвардії, армії країни на сході або навіть до одного з орденів, напевно, було б безпечніше", - сказав він.
“How dangerous is it exactly? I’ve not been attacked or even questioned so far.”
"Наскільки це небезпечно? Досі на мене не нападали і навіть не допитували».
“There are others like you, yes. Just… be careful. Especially around other healers and outside settlements.”
"Так, є й такі, як ти. Просто... Будь обережний. Особливо навколо інших цілителів і поза поселеннями».
Well, it’s a good thing I just rescued and brought back a healer. Is that why she was captured? Or because she was nobility?
Ну, добре, що я щойно врятував і привіз цілителя. Чи не тому вона потрапила в полон? Чи тому, що вона була дворянкою?
“I’ll keep it in mind, thanks Splicer,” she said, turning and heading outside again.
— Я пам'ятатиму про це, дякую, Сплайсер, — сказала вона, розвертаючись і знову вийшовши на вулицю.
Won’t join a military or some order though, that’s for sure.
Не піде в армію чи в якийсь орден, це точно.
“I’ll be here, Miss Ilea of the Azarinth Order,” Splicer called after her.
— Я буду тут, міс Ілея з ордену Азаринта, — гукнув їй услід Сплайсер.
Out in the street, Ilea turned right and continued her exploration of the bustling city. Festival-goers lined the streets, shopping, drinking, and generally making merry. It was quite a pleasant atmosphere, if a little loud. Checking out some more stores, she tried any food she didn’t recognize and grinned at all the new flavors.
Вийшовши на вулицю, Ілея повернула праворуч і продовжила досліджувати галасливе місто. Відвідувачі фестивалю вишикувалися вздовж вулиць, роблячи покупки, випиваючи і взагалі веселячись. Це була досить приємна атмосфера, хоч і трохи гучна. Заглянувши ще в кілька магазинів, вона спробувала будь-яку їжу, яку не впізнала, і посміхнулася всім новим смакам.
Her next stop was the Adventurer’s Guild. It was a huge building, near the center of the city. It looked something like a medieval community center.
Наступною її зупинкою стала Гільдія шукачів пригод. Це була величезна будівля, недалеко від центру міста. Він був чимось схожий на середньовічний громадський центр.
Inside was some sort of pub. A bar and many trestle tables lined one side, while more business-orientated counters were built into the wall on the other side. Bored-looking people processed the lines of adventurers that had formed in front of their counter, handing out papers, money, and information. Other people in the room were drinking and laughing at the many tables. Two men in the corner were playing instruments very similar to guitars.
Всередині був якийсь паб. З одного боку стояла барна стійка і багато тапчанів, а з іншого боку в стіну були вбудовані більш ділові стійки. Нудьгуючі на вигляд люди обробляли черги шукачів пригод, що утворилися перед їхнім прилавком, роздаючи папери, гроші та інформацію. Інші люди в кімнаті пили і сміялися за численними столами. Двоє чоловіків у кутку грали на інструментах, дуже схожих на гітари.
I like this… a lot.
Мені це подобається... Багато.
Using Identify, she found there was quite the spread of people with a lower level than her, but also a fair few whose level only showed two question marks. Alice hadn’t been kidding about it being hard to level up Identify. She had used it on hundreds of people in the city today and yesterday, yet it hadn’t leveled even once.
