Ілея похитала головою. — Ні, не те. Він живий. Має бути. Я впевнена, що так", - сказала Ілеа. — Можна випити?
“Go for it,”
— Дерзай, —
Ilea kept talking as she checked the different bottles on the cabinet by the armchairs before pouring herself something that smelled palatable. She told Claire everything. Claire nodded to herself absentmindedly throughout before she looked up.
Ілея продовжувала говорити, перевіряючи різні пляшки на шафі біля крісел, перш ніж налити собі щось, що приємно пахло. Вона все розповіла Клер. Клер розсіяно кивнула сама до себе, перш ніж підвести очі.
“Pour me one of those too.”
— Налий мені теж одну з них.
Ilea did and proceeded to answer every question that Claire had. Aki occasionally joined in with details that Ilea had failed to mention, his tone curt. He’d been quiet throughout all this, she noted. She’d have to have a chat with him too. About everything.
Ілея так і зробила, і продовжувала відповідати на всі запитання Клер. Акі час від часу приєднувався до подробиць, про які Ілея не згадував, його тон був різким. Вона зазначила, що весь цей час він мовчав. Їй теж доведеться з ним побалакати. Про все.
“The Golden Lily,” Claire murmured. “That was her target. And Kyrian has been sent off to some Taleen dungeon who knows where.” She drank.
— Золота лілія, — пробурмотіла Клер. "Це була її мета. А Кіріана відправили в якесь підземелля Талін, хтозна-куди". Вона випила.
“I thought Christopher could help us with that. He’s been studying those gates for a while, and he’s the only enchanter left from Arthur’s team,” Ilea said.
"Я думав, що Крістофер може допомогти нам у цьому. Він деякий час вивчав ці ворота, і він єдиний чарівник, який залишився з команди Артура", - сказала Ілеа.
But Kyrian has already been gone for several days. Might he have found a way out? She didn’t want to assume her friend was dead.
Але Кіріана вже кілька днів немає. Можливо, він знайшов вихід? Вона не хотіла думати, що її подруга померла.
Focus on what you can do. Kyrian is strong.
Зосередьтеся на тому, що ви можете зробити. Кіріан сильний.
“I will talk to him.”
— Я з ним поговорю.
“There’s also Iana. Iana Birch. Has Balduur arrived?”
"Є ще Яна. Яна Береза. Чи приїхав Балдур?
“The smith, yes. Quite a presence. I did notice his daughter. A powerful enchantress.”
— Коваль, так. Неабияка присутність. Я помітив його доньку. Могутня чарівниця».
“She could help. I know she wants to work on her own things, and she seems like she’d like a challenge. She might be able to learn something from Christopher as well. Maybe you could employ them directly?”
"Вона могла б допомогти. Я знаю, що вона хоче працювати над своїми речами, і, здається, їй потрібен виклик. Можливо, вона також зможе чогось навчитися у Крістофера. Можливо, ви могли б найняти їх безпосередньо?»
“Of course, Ilea. I’ll talk to them both.”
— Авжеж, Ілея. Я поговорю з ними обома».
There was a pause then. For a long moment. Finally, Claire spoke again.
Тоді була пауза. На довгу мить. Нарешті Клер знову заговорила.
“I’m sorry. About Eve.”
"Вибачте. Про Єву».
Ilea glanced at her, then turned to the window and looked out onto the square. “Me too.”
Ілея глянула на неї, потім повернулася до вікна і визирнула на площу. — Я теж.
“Kyrian is a Shadow. And until we find him, I won’t accept that he’s gone.” Claire walked over to Trian and touched his shoulder. “With all that, I think it’s best if you two stay here, hidden until we see how the situation in the capital changes. Even with evidence, this may cause some issues. Especially with Arthur Redleaf dead.”
«Кіріан — це Тінь. І поки ми його не знайдемо, я не змирюся з тим, що він пішов». Клер підійшла до Тріана і торкнулася його плеча. "З огляду на все це, я думаю, що краще, якщо ви двоє залишитеся тут, приховані, поки ми не побачимо, як зміниться ситуація в столиці. Навіть за наявності доказів це може спричинити деякі проблеми. Особливо з огляду на те, що Артур Редліф помер».
“I don’t plan to stay,” Ilea said. “Fuck that.”
"Я не планую залишатися",—сказала Ілея. — До біса це.
The idea of continuing to be surrounded by a city full of people and all the baggage and complications that came with it made her feel nauseous. She needed a break. She needed to hit something. Something that when she killed it, wouldn’t keep her up at night.
Думка про те, що вона продовжить перебувати в оточенні міста, повного людей і всього багажу та ускладнень, які з цим пов'язані, викликала у неї нудоту. Їй потрібна була перерва. Їй потрібно було щось вдарити. Щось, що, коли вона його вбила, не давало їй спати ночами.
Claire frowned. “There may be assassins coming for you two, perhaps even me, in the coming months.”
Клер насупилася. «У найближчі місяці за вами двома, можливо, навіть за мною, прийдуть убивці».
Ilea finished her drink, walked to the cabinet, and poured herself another. Only then did she look at Claire. “I’m done with this shit. The murder, the war, the politics.”
