The healers started to run toward him as Iris spoke, “For insulting Ataniel, you shall pay with your life.”
Цілителі почали бігти до нього, коли Айріс говорила: «За образу Атаніеля ти заплатиш своїм життям».
“Fuck you and your god,” he spat at her, light red mist forming around him as he activated some sort of ability and lunged forward.
— До біса тебе і твого бога, — плюнув він на неї, світло-червоний туман утворився навколо нього, коли він активував якусь здатність і зробив випад уперед.
Lifting her sword, Iris cleaved through Atur’s neck. The arena was quiet as his head hit the ground, his body following shortly after. When the healers reached the corpse, they tried to reattach his head.
Піднявши меч, Айріс проштрикнула шию Атура. На арені було тихо, коли його голова вдарилася об землю, а тіло незабаром пішло за ним. Коли знахарі дійшли до трупа, вони спробували знову прикріпити йому голову.
Are you serious?
Ви серйозно?
One of the healers started shaking his head after a few seconds, and another then signaled something to the announcer.
Один з цілителів через кілька секунд почав трясти головою, а інший потім щось сигналізував диктору.
“Well, it seems Atur is no more,” the announcer said. “Which means Iris is hereby disqualified from the tournament of Riverwatch.”
— Ну, здається, Атура більше немає, — сказав диктор. Це означає, що Айріс дискваліфікована з турніру Riverwatch».
Bowing to the crowd, Iris strapped her sword to her back and left the arena to a mild chorus of boos.
Вклонившись натовпу, Айріс прив'язала меч до спини і покинула арену під м'який хор свистків.
Holy shit. Not exactly the outrage I expected… Some people are even cheering for her!
Чорт забирай. Не зовсім те обурення, на яке я очікував... Деякі люди навіть вболівають за неї!
The corpse was quickly removed, the announcer informing the arena about the last fight of the day, adding that the next matches from the first round would be fought the next day.
Труп швидко прибрали, диктор повідомив арену про останній бій дня, додавши, що наступні поєдинки з першого раунду відбудуться наступного дня.
After a ten-minute pause, the fight was finally announced. “And now for the final fight of today, our magical exhibition match! First from the esteemed college of magic in Riverwatch, a professor who many here might know, please cheer for the shield and light mage Esteban!”
Після десятихвилинної паузи бій нарешті оголосили. "А тепер фінальний бій сьогоднішнього дня, наш чарівний виставковий поєдинок! По-перше, з шановного коледжу магії в Рівервотчі, професор, якого багато хто тут може знати, будь ласка, вболівайте за щита і мага світла Естебана!»
Many people joined a tidal wave of standing ovations. The man was seemingly quite famous in the city.
Багато людей приєдналися до приливної хвилі овацій. Чоловік був, здавалося б, досить відомим у місті.
“This is a rare treat, as Esteban long ago surpassed the maximum level for competing. However, he and one of his star pupils have agreed to a friendly bout for our enjoyment!”
"Це рідкісне задоволення, оскільки Естебан давно перевищив максимальний рівень для змагань. Однак він і один з його зіркових вихованців погодилися на дружній поєдинок заради нашого задоволення!»
The crowd cheered even louder, and the announcer grinned. Ilea was eager to see what these mages were capable of.
Натовп аплодував ще голосніше, а диктор посміхнувся. Ілея прагнула побачити, на що здатні ці маги.
“His student and opponent today is Oliver, a pyromancer from the same college. Who will win today, student or teacher?”
"Його учень і опонент сьогодні - Олівер, піромант з того ж коледжу. Хто сьогодні переможе, учень чи вчитель?»
The two men entered the arena. One was quite old, his hair mostly white, while the other was young and rather handsome. Easily distinguishing the two, Ilea first checked out the old wizard in dark blue robes, who nodded toward his opponent. The pyromancer showed his respect as he bowed much deeper. The older man spoke first.
Двоє чоловіків вийшли на арену. Один був досить старий, його волосся було переважно білим, а інший був молодим і досить красивим. Легко розрізнивши їх, Ілея спочатку оглянула старого чарівника в темно-синьому вбранні, який кивнув у бік суперника. Піромант виявив свою повагу, вклонившись набагато глибше. Першим заговорив старший чоловік.
“It is a delight to see you have come this far, Oliver. I hope you will not be too discouraged by losing.” A small smirk played on the old man’s face as he dusted down his robes. Power surged around them and, a colorful display shone before Ilea’s Magic Perception-enhanced eyes.
— Приємно бачити, що ти зайшов так далеко, Олівере. Я сподіваюся, що ви не будете надто засмучені програшем». Легка усмішка грала на обличчі старого, коли він витирав пил зі своєї мантії. Навколо них вирувала сила, і барвистий дисплей засяяв перед очима Ілеї, посиленими магічним сприйняттям.
They seem rather powerful, but it’ll probably be a while until I can actually tell the differences with Magic Perception.
