“I could not enter, but there were signs of intelligent life. Fireplaces and hidden sleeping pockets in the stone walls leading up to the dungeon. It is possible these belong to the denizens of the dungeon itself, but it is rare for monsters to show such intellect. Especially ones from what you call dungeons. The entrance does not lie deep underground, but there are strong roots growing even beyond the point where I felt the mana grow denser. Perhaps you will find a trail there.”
"Я не міг увійти, але були ознаки розумного життя. Каміни та приховані спальні кишені в кам'яних стінах, що ведуть до підземелля. Цілком можливо, що вони належать мешканцям самого підземелля, але монстри рідко проявляють такий інтелект. Особливо з того, що ви називаєте підземеллями. Вхід не лежить глибоко під землею, але є міцне коріння, що росте навіть за тією точкою, де я відчув, що мана стає щільнішою. Можливо, ти знайдеш там стежку».
Ilea nodded and copied some of the notes next to the dungeon marker. Two other places were labeled that were even closer than the Root Vault: ‘City – Rhyvor?’ and a place he had simply named ‘Cliffs’.
Ілея кивнула і скопіювала деякі нотатки поруч із маркером підземелля. Два інших місця були позначені навіть ближче, ніж Кореневе Сховище: «Місто – Райвор?» і місце, яке він назвав просто «Скелі».
“Anything you can tell me about those two?” she asked, finishing her crude copy as she added the crevices, water sources, big mountains, and other notable features he had chosen to include.
«Що ви можете розповісти мені про цих двох?» — запитала вона, закінчуючи свою грубу копію, додавши ущелини, джерела води, великі гори та інші визначні елементи, які він вирішив включити.
“Other than that, they are nar el ceroth, dungeons. I would suggest you don’t go to the Cliffs yet. I heard repeated powerful screeches from within, ones that would likely paralyze you before you could even enter.”
"Крім цього, це nar el ceroth, підземелля. Я б порадив вам поки що не ходити на Скелі. Я почув неодноразові потужні верески зсередини, які, ймовірно, паралізували б тебе ще до того, як ти встигнеш увійти».
Ilea closed her notebook. “What’s your Veteran level at?”
Ілея закрила свій блокнот. — Який у вас ветеранський рівень?
The elf frowned. “I won’t tell you the specific level.”
Ельф насупився. «Я не скажу вам конкретного рівня».
“Right,” she said, used to his reserved answers by now. She didn’t know exactly how the skill worked yet, only that really powerful creatures could produce sounds or spells to paralyze her completely. “I’ll keep it in mind. Any other tips before I go out? I’ve not been in the north for very long.”
— Так, — сказала вона, вже звикнувши до його стриманих відповідей. Вона ще не знала точно, як працює це вміння, лише те, що справді могутні істоти можуть видавати звуки або заклинання, щоб повністю паралізувати її. "Я буду мати це на увазі. Чи є ще якісь поради перед тим, як вийти? Я не був на півночі дуже довго».
He didn’t look at her as he rolled up the map again.
Він не дивився на неї, коли знову згортав карту.
“Come on, you wouldn’t want your only cooperative and capable dungeon diver to die in an invisible volcano or something,” she joked.
"Давай, ти б не хотів, щоб твій єдиний кооперативний і здібний дайвер у підземеллі загинув у невидимому вулкані чи щось таке", - пожартувала вона.
The elf sighed and shook his head. “There are wolf-like creatures that appear at night.” He turned to a page of his book where he’d drawn a simple but completely black wolf. “I haven’t managed to identify them, but I have seen them disappear and appear at random.”
Ельф зітхнув і похитав головою. «Є вовкоподібні істоти, які з'являються вночі». Він перегорнув сторінку своєї книги, де намалював простого, але абсолютно чорного вовка. «Мені не вдалося їх ідентифікувати, але я бачив, як вони зникали і з'являлися навмання».
He paused and closed his book again. “I’ve seen many species here. Many resemble what I have seen in the south, simply stronger and faster versions thereof. Do I have to tell you to avoid the ones as large as mountains?”
Він зробив паузу і знову закрив книгу. "Я бачив тут багато видів. Багато з них нагадують те, що я бачив на півдні, просто сильніші та швидші версії. Чи маю я казати тобі, щоб ти уникав тих, що завбільшки з гори?»
Ilea waved her hand in response. “I’ll try not to enter their mouths.”
Ілея махнула рукою у відповідь. — Я постараюся не лізти їм до рота.
“That might actually be the best option, if you can avoid the teeth. Other than the arcane storms you have mentioned, there are occasionally blizzards near the mountain tops as well as strong winds if you fly too high. Both are at least as dangerous as the arcane lightning,” the elf explained, Ilea taking some notes in the process.
